У Звенигородці – земельна катавасія. Там хочуть зменшити територію Звенигородської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 на 0,48 га. Так, Звенигородська міська рада, вирішивши, що ця земля – комунальна власність, «попросила» у райради віддати частину землі: рішенням Звенигородської міської ради 21-35/VІІ від 11.08.2017 звернулася до Звенигородської районної ради для отримання згоди щодо поділу земельної ділянки площею 2,1912 га під об’єктом районної комунальної власності Звенигородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Звенигородської районної ради Черкаської області. І районна рада не відмовила й навіть навпаки – підтримала таке прохання своїм рішенням сесії №17-11 від 08.09.2017, чим надала погодження Звенигородській міській раді на поділ цієї ж таки земельної ділянки. На перший погляд, все просто. Однак, обидва учасники цього процесу перевищили свої повноваження. Як? Розберімося по-порядку.

Звенигородська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів №3 нині спеціалізується на поглибленому вивченні іноземних мов. Потужність школи нині складає понад 600 дітей та повноцінна матеріально-технічна база. Наразі у школі навчаються 380 учнів. Працювали там і волонтери-іноземці свого часу. Проте заклад має понад сторічну історію. Її побудували далекого 1903 року. Тоді у місті створили Звенигородську Комерційну школу. Однак 1918 року радянська влада ліквідувала комерційну школу, створивши пізніше, у 20-х роках, Звенигородську професійно-технічну школу. Згодом на її базі організували школу імені С. М. Кірова. У 1941–44 роках приміщення школи використовували як нацистський військовий шпиталь. Спеціалізованою школою заклад став у 2004 році.

У 2008 році право власності на споруду школи оформив на себе відділ освіти Звенигородської РДА. Проте, в подальшому, право власності перейшло до Звенигородської районної ради.

Водночас, коли споруда належала відділу освіти Звенигородської РДА, Звенигородська міська рада своїм рішенням надала землю в постійне користування відділу освіти та останні отримали державний акт на право постійного користування землею. Відповідно до законодавства ця земля – уся територія школи – належить державі, інтереси якої представляє Звенигородська РДА. Також потрібно зауважити, що відділ освіти, якому передана в користування ця земля, є окремою юридичною особою. Із цього випливає, що будь-які дії з цією землею мають відбуватися за його згодою чи зверненням. На сьогодні ні рішення міської ради, яким надавалася земля в постійне користування, ні державний акт у судовому порядку не скасовані та є чинними.

З 1 січня 2013 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким розмежовано землі державної та комунальної власності та закріплено фактично «статус-кво» землі: земля під спорудами державних органів та надана їм в користування залишається у державній власності. І тут якраз виникає конфлікт: Звенигородська міська рада вирішила, що оскільки споруда є комунальною власністю, то й земля автоматично «передалася» їй у комунальну власність. Проте у базі Державного земельного кадастру земля вказана як державна, що підтверджують і дані Публічної кадастрової карти України, які є у відкритому доступі.

Очільниця відділу освіти Звенигородської РДА Лариса Анатоліївна Кочерга зазначає, що вперше дізналася про наміри відділити від території школи шмат землі на сесії районної ради.

– Школа є інноваційною, однією із найпотужніших у районі. У ній поглиблено вивчають англійську та німецьку мови, тобто заклад сучасний і перспективний. Так, територія школи велика. Проте діти там займаються, проводять свій час. Вона не є зайвою і її можна корисно використовувати у майбутньому – облаштувати там спеціальний спортивний майданчик чи дитячий тощо. Водночас цей заклад освіти виграв грант від міської ради на облаштування спеціального класу просто неба, – говорить Лариса Анатоліївна.

За словами Лариси Анатоліївни, вона як керівник відділу освіти Звенигородської РДА  не отримувала жодних попередніх листів і не підписувала жодних дозвільних документів. Її, як і колектив школи, і громадськість, ніхто про це навіть не запитував і не повідомляв.

– Ні я, ні працівники школи, ні батьки не в захваті від такої ідеї. Це територія школи і вона їй належить за правом, – зауважує освітянка.

Школа розташована у самому центрі міста, маючи вихід на головну вулиці Звенигородки – проспект Шевченка. Місцеві жителі підозрюють, що саме ця ділянка дуже вигідна майбутнім інвесторам, під господарювання яких її планує передати місто. Представник же міської влади Звенигородки, секретар міськради Валерій Леонідович Маренич відмовився давати коментарі журналістам по телефону. Мовляв, ромова серйозна і не телефонна.

У місцевій прокуратурі на такі посягання на державну землю заявляють: ухвалення Звенигородською міською радою рішень про розпорядження тією землею, виключне право розпоряджатися якою має орган виконавчої влади, суперечить закону і засадам правового порядку, порушує права того державного органу, повноваження якого привласнив орган місцевого самоврядування, а також порушує право користування органу державної влади на користування землю, оскільки орган місцевого самоврядування незаконно розпорядився землею, яка перебуває у державній власності.

Відповідно Звенигородською місцевою прокуратурою оскаржено у судовому порядку рішення Звенигородської міської ради про поділ земельної ділянки, на якій розміщена Звенигородська спеціалізована школа №3, а також припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою площею понад 2 га. та вартістю 7,35 млн. грн. Наразі в Господарському суді Черкаської області триває розгляд вищевказаного позову прокуратури.

Крім того, Звенигородська районна рада, вважаючись засновником школи, в силу вимог Закону України «Про загальну середню освіту» не лише не сприяє розвитку матеріально-технічної бази закладу, а й скорочує її ухваленим рішенням про надання згоди на поділ спірної земельної ділянки та в подальшому своїм листом до міської ради про припинення права постійного користування за органом управління навчальним закладом.

Батьки учнів Звенигородської школи №3 наразі шоковані: торік заклад виграв конкурс від Міністерства освіти на інноваційні рішення для шкіл, що дозволить оснастити заклад мультимедійними дошками, новим комп’ютерним, і не лише приладдям. Інвестиції на це ділитимуть навпіл: 50 % з місцевого бюджету, 50 % – із державного.

Від прямих коментарів відмовляються, але «не для протоколу» зауважують: закладом задоволені, оскільки рівень підготовки учнів перевищує сподівання, і не розуміють, чому учні мають поступатися територією своєї школи. Всі надії – лише на справедливість суду.

Варвара Горова