Тисячолітній дуб Залізняка, який росте в урочищі Холодний Яр на Черкащині, лікують від хвороб та шкідників. Для цього залучають столичних експертів та консультуються із арбористами з-за кордону. Нині третина коріння дерева відмерла, в ньому завелися шкідники та розмножуються паразитичні гриби, розповів Суспільному фахівець з обслуговування та догляду за деревами Іван Кушнір.
Пан Іван п’ятнадцятий рік поспіль приїздить на Чигиринщину з Києва, аби продовжити життя дереву, названого на честь одного з лідерів Коліївщини — Максима Залізняка. У якому стані нині дуб, вік якого тисяча 100 років, розповіла завідувачка філіалу “Холодний Яр” національного історико-культурного заповідника “Чигирин” Віта Макарюк:
“Внизу 70 відсотків деревини збереглося. Кора відстає, але деревина ще є жива всередині, тобто вона провідна. Угорі — це 30 відсотків”.
Аби вберегти дерево, залучають столичних експертів та консультуються із арбористами — фахівцями з обслуговування та догляду за деревами — з-за кордону. Один з них — Іван Кушнір. Нині він обстежує тридцятиметровий дуб, аби визначити, як його “підлікувати”:
“Коли я перший раз сюди приїхав, він стояв увесь зелений, а вже зараз пів дерева майже немає”.
Щоб гілки дуба трималися вкупі, їх укріплюють спеціальними канатними системами, пояснив Іван Кушнір. Цього разу планують додати ще кріплень:
“Ми будемо його приводити до природного стану і вже будемо по факту вирішувати: нові кріплення будемо ставити, а рішення по старих будемо приймати окремо”.
Протягом року працівники філіалу “Холодний Яр” роблять те, що можуть виконати самотужки, розповіла Віта Макарюк — очищають дерево та підживлюють ґрунт під ним:
“Обрізка, зачистка дупл, гнізд — це обов’язково для такого дерева. Єдине, з чим ми не можемо боротися, — це дубовий вусач, тому що він занесений до Червоної книги України”.
Також протягом року зрізають деревні гриби — трутовики та печіночниці:
“Гриби трутовики в основному селилися в одному дуплі і зараз там уже свіжі є. Тих, що ми оббили, немає, а свіжі нарости вже з’явилися — це трутовик звичайний”.
“Лікувальні” роботи для тисячолітнього дерева виконують за гроші доброчинників, зазначив виконувач обов’язків директора національного природного парку “Холодний Яр” Богдан Легоняк:
“Він на балансі історико-культурного заповідника «Чигирин», але скільки я працював, понад 30 років, практично все робилося за кошти доброчинників. На превеликий жаль, держава жодної копійки не виділяє по догляду за цим велетом”.
КОМЕНТАРІ