Під час сесії Черкаської міської ради депутати підтримали перейменування на найменування деяких вулиць, провулків та скверу, пише “ВиЧЕрпно”.

Йдеться про зміну найменування таких топонімів:

  • Вулицю 2-го Українського фронту перейменували на вулицю Романа Шухевича.
    • Роман Осипович Шухевич (30. 06. 1907 – 05. 03. 1950) – український політик, громадський і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН, генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії 1943-1950, голова Секретаріату Української головної визвольної ради 1943-1950, борець за незалежність України у 2007 році посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена держави.
  • Вулицю Галини Буркацької на вулицю В’ячеслава Липинського.
    • В’ячеслав (Вацлав) Казимирович Липинський (05. 04. 1882 – 14. 06. 1931) – український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. За Гетьманату – посол України в Австрії.
  • Вулицю Короленка – перейменують на вулицю Володимира Мономаха.
    • Володимир ІІ Всеволодович Мономах (1053 – 19. 05. 1125) – князь смоленський, чернігівський, переяславський, великий князь київський (1113-1125) Представник династії Рюриковичів. Син київського князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни Марії з роду Мономахів. Розширив руське законодавство, додавши до нього свій «Статут» (бл. 1113). Автор дидактичної праці «Повчання».
  • Провулок 8-го Березня на провулок Марусі Чурай.
    • Маруся Чурай — легендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка за переказами, жила в Полтаві. Відомо, що в козацькому війську музика відігравала об’єднуючу, агітаційну роль, а дума та пісні сприяли самоутвердженню. Народна мова Чурай це своєрідний генетичний код української нації з духом предків. Тож пісні, які створювала дівчина, підхоплювали насамперед козаки Полтавського полку, а під час походів поширювалися по всій Україні, надаючи їм статус народних.
  • Провулок Айвазовського на провулок Михайла Драй-Хмари.
    • Михайло Опанасович Драй-Хмара (10. 10. 1889, Малі канівці Черкаської обл. – 19. 01. 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР, Колиа) – український поет, літературознавець, перекладач доби розстріляного відродження.
  • Провулок Атамановського на вулицю Агатангела Кримського.
    • Агатангел Юхимович Кримський (15. 01. 1981 – 25. 01. 1942) – український історик, сходознавець, мовознавець, вчений, орієнталіст, письменник і перекладач, політолог, один з організаторів Академії наук України (1918). Походив із кримськотатарського роду, що прийняв православ’я. Жертва сталінського терору.
  • Вулицю Мельника перейменують на вулицю Андрія Мельника.
    • Андрій Атанасович Мельник (12. 12. 1890 – 01. 11. 964) – український державний, військовий та політичний діяч. Полковник армії УНР, голова проводу українських Націоналістів, другий голова ОУН (1938-1964), найближчий соратник полковника і засновника ОУН Євгена Коновальця. Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради та Української Військової Організації.
  • Провулок Некрасова на провулок Монастирський.
    •  у 1893-1923 рр., нинішня вулиця Кобзарська, мала назву вул. Монастирська, до 1920-х років тут існували два старообрядницьких монастирі – чоловічий і жіночий, Старообрядці з’явилися  у Черкасах ще у ІІ-й половині ХVIII століття. Єдине можливе місце для збереження топоніма.
  • Провулок Садовий на провулок Сергія Шелухіна.
    • Сергій Павлович Шелухін (06.10.1864 – 25.12.1938) – український вчений, видатний юрист, історик, дипломат, громадський і політичний діяч, представник народницько-демократичного напрямку української політичної думки міжвоєнного періоду, письменник, педагог, член п’яти наукових товариств. Народився С. Шелухін в селі Деньги  Золотоніського повіту нині Черкаська область. Увійшов в історію українського державотворення як член Центральної ради, генеральний суддя УНР, міністр судових справ в уряді В. Голубовича, Голова української делегації на мирних переговорах з РРФСР ту червні 1918, член української делегації на мирних переговорах у Парижі в 1919 року, виконувач обов’язків міністра в уряді В. Чехівського тощо.
  • Провулок Ушакова на вулицю Петра Болбочана.
    • Петро Федорович Болбочан (05.10.1883 -28.06.1919) – український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Учасник радянсько-української війни, антигетьманського повстання. З листопада 1918 року по січень 1919 року керував обороною північно-східної України.
  • Сквер Митницький на сквер Героїв Азову.

Дадуть нові назви таким вулицям та провулкам:

№ з/п Стара назва Нова назва
1 вулиця  №17 вулиця Павла Скоропадського
2 вулиця №20 вулиця Кароля Шимановського
3 вулиця №22 вулиця Миколи Леонтовича
4 вулиця №27 вулиця Пилипа Орлика
5 вулиця №28 вулиця Івана Пулюя
6 вулиця №29 вулиця Академіка Підоплічка
7 вулиця №30 вулиця Семюеля Крамера
8 вулиця №18 продовження вулиці Будіндустрії
№ з/п Стара назва Нова назва
1 вулиця  в районі аеропорту вулиця Степанківська
2 вулиця №3 вулиця Юрія Горліса-Горського
3 вулиця №13 вулиця Павла Полуботка
4 вулиця №14 вулиця Дмитра Сангушка
5 вулиця №15 вулиця Миколи Міхновського
6 вулиця №16 вулиця Кирила Розумовського
№ з/п Стара назва Нова назва
1 провулок №4 провулок Сливовий
2 провулок №5 провулок Полуничний
3 провулок №6 провулок Шовковичний
4 провулок №7 провулок Виноградний
5 провулок №8 провулок Ягідний
6 провулок №9 провулок Тінистий
7 провулок №10 провулок Терновий
8 провулок №11 провулок Гарбузовий