У Смілі Черкаського повіту Київської губернії в кінці ХІХ століття розміщувалось 18 великих підприємств. В той час у нашому місті проживало більше 15 тисяч жителів. Пише інтернет-видання Сміла.UA.

Головними цукрозавдчиками Сміли були графи Бобринські. До 1898 року цим бізнесом керував граф Володимир Бобринський, а потім його брат Лев Бобринський. В той час розширюється виробництво цукру, зростає машинобудування, стають до ладу нові підприємства для переробки шкіри і обробки деревини.

Виключне значення для економічного розвитку Сміли мало відкриття у 1876 році залізниці Фастів—Знам’янка. У районі містечка тоді було споруджено станції — Бобринську (на околиці) і Смілу. Від станції Бобринська до Черкас також прокладено колію. Того ж року тут почали працювати Головні залізничні майстерні.

У 1884 році відкрито технічні класи, що готували спеціалістів для цукрових заводів, 1909 — чоловічу і жіночу гімназії. У 3-х середніх і 8-ми нижчих навчальних закладах 57 учителів навчали 1658 учнів. В 1910 році в Смілі діяли 3 лікарні на 112 ліжок, 6 аптек.