Великдень – це одне з найважливіших свят у християнському календарі. У цей день християни згадують воскресіння Ісуса Христа через три дні після його страти на хресті.

Зазначимо, цей день завжди випадає на неділю – саме цього дня тижня, згідно з Біблією, воскрес Христос. Цього року цей день припав на 5 травня, попри те, що ПЦУ перейшла на новий календар.

Військовий капелан 118-ї окремої бригади ТрО Володимир Педько розповів журналістам видання “ВиЧЕрпно”, чому українці святкують Великдень в різні дати та чому його називають головним святом християнства.

За його словами, Великдень – це свято, яке передує всьому християнству. Адже якби не було воскресіння, то всі проповіді, всі служінні Ісуса Христа – не підтвердилися б.

“А так Христос своїм воскресінням довів істину, що Він є Бог”, – розповів Володимир Педько.

Дата Великодня розраховується за місячним календарем. Метод розрахунку дати свята має назву пасхалія. У православних та католиків він відрізняється.

Дату Великодня розраховують так: беруть день весняного рівнодення (по григоріанському – 21 березня, по новоюліанському – 3 квітня) і дивляться, коли настане найближчий до нього повний місяць. У першу неділю після цієї повні святкують Великдень.

“У католиків немає привʼязки до єврейського свята Пасхи, однак ми ж маємо цю привʼязку. Ми орієнтуємося на цю історичну подію, тому що, згідно з Євангелієм, ми знаємо, що спершу відбуваються всі події страсного тижня, потім вбивство Ісуса Христа, поховання, воскресіння. Ці події збігалися з єврейською Пасхою, тому ми й зберігаємо цю привʼязку”, – пояснив капелан.

Зазначимо, Православна Церква України затвердила перехід на новий стиль за новоюліанським календарем. Зміни набрали чинності з 1 вересня 2023 року. Разом із цим дати всіх нерухомих свят змістилися на 13 днів. Зокрема, минулого року віряни ПЦУ уже святкували Різдво 25 грудня, а УПЦ МП – 7 січня, адже вони не прийняли зміни календаря на новоюліанський.

За словами Володимира Педька, свято Великодня привʼязане не до дати, а до місячного календаря, тому через це дата з переходом на новоюліанський календар не зміщується.

“Те, що ми відзначаємо якесь свято і воно збігається з росією (з датами наших релігійних свят із датами свят на росії – ред.), чи з її представництвами, зокрема, московським патріархатом, не говорить, що ми ментально поєднанні. Ми перейшли на новоюліанський календар не через те, що на григоріанському московська церква. Це наш вільний вибір”, – розповів священнослужитель.

Однією з найважливіших традицій Великодня є освячення пасок, крашанок та інших традиційних страв у церкві. Люди вірять, що освячені страви мають цілющі властивості. На свято зазвичай обмінюються освяченою їжею та символічними речами. Володимир Педько нагадує, що є речі, які небажано класти до кошика. Зокрема, йдеться про алкоголь, адже він не освячується святою водою, ікони, прикраси – для них є окремий чин освячення.

“Навіть якщо кошик буде пустий або в ньому буде одне яблуку, то людина все одно духовно збагатиться. Варто розуміти, що це просто благословіння трапези після посту”, – наголосив військовий капелан.