У Черкасах 1 червня відкрили фотовиставку “Прикордонники та прикордонниці: сім’я та війна”. У Черкаському художньому музеї презентували 20 фоторобіт-портретів, на яких показали захисників і захисниць, які охороняють кордони нашої країни, разом зі своїми дітьми, розповіла Суспільному помічниця начальника головного центру підготовки особового складу з гендерних питань Аліна Гаркуша.

Організована Державною прикордонною службою виставка стартувала ще 10 травня. Після презентації у Києві фотовиставка роз’їхалася різними містами України. 1 червня приїхала до Черкас. У інших містах картини презентували на день Матері, на день Батька, до Черкас вона потрапила на День захисту дітей. Триватиме 14 днів. Далі поїде на інші локації. Зараз така ж проходить паралельно в Одесі. Є два комплекти цих фоторобіт. Далі поїде до Києва.

Фотосесія героїв тривала 4 дні. Фотографували військовослужбовців та їхніх дітей. Для команди досвідчених фотографинь робота виявилася цікавою, захопливою та емоційною. За кожним проєктом завжди стоять люди. А люди — це завжди історії та передісторії. Ідеєю створення фотовиставки стало поєднання двох різних образів життя однієї людини. Це проєкт сили. Сімейна сторона тісно переплелася із професійною. На картинах зображена з однієї сторони, людина радісна, весела, спокійна, а з іншого — серйозна, зосереджена. Але це одна і та ж людина. Було важливо показати сімейну реалізацію військових, зокрема прикордонників, які захищають нашу країну.

Допомогла організувати фотосесію громадська організація “Консультативно-інформаційний жіночий центр”. Помічниця начальника головного центру підготовки особового складу з гендерних питань Аліна Гаркуша розповіла, що усі учасники — діючі прикордонники. Хтось із них 20 років в армії, хтось мобілізований.

“На фото — діючі військовослужбовці і військовослужбовиці і їхні родини. Вони з усіх куточків України. З різних загонів. Їх обрали командири підрозділів, із їхніх частин іх направили”, — сказала жінка.

Організатори хотіли привернути увагу громадян до ролі жінки і чоловіка у вихованні дітей і захисті країни. Виставка стала візуалізацією, де суспільство має побороти усі гендерні стереотипи щодо ролі жінок і чоловіків у військовій сфері. Вона дає можливість побачити жінок і чоловіків, що разом боронять нашу країну.

“20 історій про страх, сум, розпач, нерозуміння та розлуку, і 20 історій про боротьбу, безмежну любов, вірність та натхнення. На знімках показали людей, яким боліло за своїх дітей, але не менше їм боліло за свою країну”, — додала Аліна Гаркуша.

Заступник начальника головного центру соціально-гуманітарного та морально-психологічного забезпечення полковник Олександр Кобзар побажав найшвидше нашій країні вийти на кордони 1991 року.

“Ніхто не міг подумати, що нам з вами доведеться робити фотовиставки, присвячені сім’ї та війні. Ми повинні підтримувати, показувати і розуміти, що всі наші покоління, усі наші люди мають знати своїх героїв та героїнь. Кожна презентована світлина, — це історія окремої родини, це розлука кожної окремої сім’ї — батька з дітьми, матері з дітьми, дружини та чоловіка. Тому що основа всіх основ — це сім’я, громада, країна. Прикордонники є, були і будуть завжди першими. Вони зустрічають ворога першими, вони проводжають наших громадян і зустрічають іноземних”, — сказав чоловік.

Керівниця Черкаського художнього музею Ольга Гладун вважає, що якби не прикордонники, ми б не перемагали у цій війні зараз.

“Вони першими прийняли бліцкриг і зламали усю стратегію ворога. Саме ви завжди перші. Україна — наша сім’я. Вона не завжди була загартована і згуртована, як зараз. Але сім’я завжди зберігала традиції української культури”, — сказала вона.

Директор департаменту соціальної політики Черкаської міської ради Юлія Ніколенко перед офіційною частиною встигла подивитися роботи.

“Дуже емоційно і сильно. Поєднання ролі воїна, воїтельниці та мами. Щемить серце читати. Дійсно, прикордонники першими зустріли цю війну. Ми побачили це на своїй роботі. Перші загиблі були саме серед прикордонників. На емоційному рівні дуже складно говорити про це, бачити це. Нехай усі прикордонники повернуться до своїх дітей. Будуть тут, разом із сім’ями і виконуватимуть свій обов’язок уже ближче до родин”, — розповіла жінка.