Професійне вигорання — надзвичайно актуальна та поширена проблема сьогодення. Точної статистики немає, але близько 5-7% населення у світі мають прояви вигорання. Цей стан поширений в усьому світі та не є унікальним явищем для нашого часу. Про це інформує ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України».
Медичні працівники посідають чи не перше місце серед спеціальностей з високим ризиком вигорання.
Воєнний час вносить свої корективи, хронічний стрес тут безжальний, тому симптоми вигорання у людей з’являються все частіше.
Які групи людей схильні до професійного вигорання?
Найбільше всього схильні до професійного вигорання люди, чия діяльність вибудувана у системі «людина-людина». Сюди відносяться – вчителі, медики, продавці, банківські та соціальні працівники та інші.
Інтроверти – у випадку, коли потрібно займатися якоюсь активною комунікативною діяльністю.
Особи віком 35-45 років – особливо це стосується амбітних людей, які не реалізували свої мрії. Вони розуміють, що вже не посядуть бажане місце і втрачають інтерес до професійної діяльності і бажання працювати.
Симптоми вигорання можна розділити на три групи.
Фізичні ознаки: відчуття втоми та виснаження в тілі протягом більшості часу, частий біль у голові та м’язах, знижений імунітет, часті застуди або загострення хронічних захворювань, зниження апетиту та зміна якості сну.
Емоційні: підвищене відчуття невпевненості у собі або невдачі, безпорадність, відстороненість та відчуття самотності, суттєве зниження або втрата мотивації, збільшення цинізму або негативного світобачення, зниження відчуття задоволення та досягнення.
Поведінкові зміни: поступова відмова від обов’язків або уникнення, самоізоляція, зволікання (прокрастинація) або потреба у більшість кількості часу, аби виконати завдання (у порівнянні зі звичним робочим режимом), надмірне використання їжі, алкоголю, наркотичних речовин або витрачання коштів, щоб впоратися з навантаженням, конфліктність тощо.
Вигорання не означає, що ви слабка людина і не можете впоратися зі стресом. Більший ризик вигоріти мають люди, які намагаються вирішити всі питання і якнайшвидше, з високим рівнем вимогливості до себе, а також які часто вдаються до самокритики. Такі люди частіше працюють понаднормово.
Із метою профілактики професійного вигорання, збереження психологічного здоров’я, емоційної рівноваги рекомендуємо:
– достатньо тривалий і якісний сон (важливо провітрювати приміщення перед сном, дотримуватися режиму сна: засипати і прокидатись в один і той самий час);
– збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої (до речі, плитка темного шоколаду швидко покращить ваш настрій);
– достатнє фізичне навантаження ( заняття спортом, ранкова гімнастика, танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота);
– дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в’ялість, сонливість);
– застосовуйте на початку дня методи аутогенного тренування (повторення оптимістично-мобілізуючих формул) по типу: «Сьогодні у мене прекрасний день», «Я відчуваю себе чудово», «Я – найкраща-найкращий», «Сьогодні у мене вийде!» тощо. Посміхніться собі у дзеркало, навіть якщо не хочеться;
– використовуйте протягом дня короткі паузи («хвилини очікування», «вимушеної бездіяльності») для розслаблення;
– подумайте, чи дійсно питання, яке виникло, варте емоційних витрат та що саме конструктивно можна вдіяти, щоб вирішити його;
– володійте собою, контролюйте свою емоційно-вольову сферу. Якщо виникає емоційна напруга, можна заплющити очі, уявивши щось приємне (берег моря, місця з дитинства, що викликають позитивні емоції, тощо);
– проговорюйте власні переживання іншим. Спілкування є невід’ємною частиною нашого життя. Часто, лише проговоривши свої хвилювання, можна позбутися бентежних думок, відчути безпеку та внутрішній комфорт говоріть про свої потреби, просіть допомоги, якщо її потребуєте;
– якісний відпочинок після робочого часу є найзмістовнішою профілактикою професійного вигорання, відпочивайте разом зі своєю родиною, близькими друзями, колегами. Знаходьте час для того, що любите;
– уміле застосування гумору в межах професійної діяльності та поза нею знижує рівень емоційної напруги, позитивно налаштовує інших до взаємодії, сприяє емоційному розвантаженню;
– намагайтеся чітко окреслювати власні кордони, особливо особистісні. Це сприятиме збереженню вашого психологічного комфорту та самопочуття. Вчіться говорити «Ні». Часто говорячи «Так» іншим ми відмовляємо собі. Не усвідомлюючи цього важливого моменту людина значно знижує якість власного життя, бере на себе відповідальність за інших, втрачає особистісний ресурс і активність;
– заохочуйте себе за маленькі перемоги, нові досягнення тим, що любите (прогулянка з друзями, поїздка до улюбленого місця тощо).
Будьте уважними до своїх почуттів, знайдіть спосіб попіклуватися про себе!
КОМЕНТАРІ