Будівництво Канівської ГАЕС може змінити тектонічну будову ґрунту і вплинути на біосферу в цілому, вважає завідувачка наукового сектору заповідника “Трахтемирів” Ірина Воропай.

Про те, які небезпеки несе будівництво, жінка розповіла Суспільному.

“Будь-який об’єкт, який буде будуватися, це інородне тіло на заповідній території. Звичайно, це впливатиме негативно. Це однозначна думка. Науковці визначили цю проблематику як номер один, яка завадить взагалі Канівським горам. Вона спричинить ланцюгову реакцію, можна сказати, сама побудова цієї станції. Тому що, по-перше, ніяке велике навантаження у цих горах давати не можна. Вони є молоді, вони в стадії розвитку. По-друге, це вплине на саму акваторію, тому що коли буде з нижнього водосховища, тобто із артерії Дніпра, забиратися вода з насосами, вкачуватися в верхнє водосховище, яке буде перепад там більше 200 метрів. Ну уявіть, у Канівських горах зроблять таку величезну монолітну чашу на 20 футбольних полів, бетонну. Резервуар з водою. І в нього треба закачати, коли електроенергія дешева, в нічні часи за пільговою ціною закачати воду. Правильно? Стоятиме цей резервуар з водою. І коли в часи потреби, в пікові часи, ця вода буде проходити з верхнього водозбору в нижній по турбінах, буде вироблятися енергія і передаватися на Канівську ГЕС. Потім розподілятися, куди там потрібно. От воно буде вібрувати, постійно колотитися, звідти висмоктуватися, вкидатися, скидатися.” – пояснила Воропай.

За її словами, наразі не відомо, що знаходиться на дні Канівського водосховища з часів Чорнобиля.

“Дуже багато осіло різного осаду з того моменту. І він поки непорушно лежить на дні. Тому що два каскади пройшло, і воно осіло, і в певній мірі в Канівському водосховищі. Коли це буде підійматися, вібрувати, як це на водну екосистему вплине — ніхто не знає. Як це вплине на рівень ґрунтових вод в регіоні, теж ніхто не знає. Тому що глобальні дослідження ніхто не робив. Далі — як це на довкілля вплине? І стресовий елемент на біосферу. Фауна і флора — як вони будуть переживати ці моменти? Ну, ніхто цього не знає, ми цього не знаємо. Увесь науковий світ абсолютно проти.” – переконана науковиця.

Ірина Воропай вважає, щоКанівські гори потрібно внести до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

“Це як перший крок, це як невідкладний крок. Це єдиний, що може наразі врятувати гори. І тоді уже по-серйозному ставити проблему будівництва. Як сказали геологи, будівництво можливо, на лінії Канівських гір над водосховищем, але не в районі Бучака, в районі між Ржищевом і Трахтемировом. Там гори складніші, не такі м’які, нижче юрські глини, ближче підходять до поверхні, і вони є м’якими, і на них тиснути сильно не можна, і вони можуть продавлюватись. А тут кристалічний щит, гранітний, вищий підходить, і тут не така усадка буде. Тут можна більшу нагрузку давати на гори, тому що тут виходи жорстких порід трошки вищі. Але цей варіант не підходить власне “Укргідроенерго”. І вони схильні більше до того сталого проекту, який вони започаткували ще в 90-х роках.” – розповіла вона.

А ще, жінка переконана, що  місце майбутнього будівництва є місцем сили і природа може “збунтуватися” проти людських задумів.

“Коли не можемо вберегти ми, людський фактор безсилий, місця сили самі стають на захист свого природнього середовища. Це місця для нашої української нації, які не роздільні, не подільні від народу. І ці потужні місця будуть підсилювати і надихати нас до того моменту, поки буде потрібно”, – зазначила Воропай.