Серед експонатів — труни, на вході — монах, а щоб зайти до підземелля, слід вклонитися. В монастирському підземеллі в Умані, де три століття тому ченці шукали усамітнення, а у разі потреби — можливість утекти від нападників, проводять екскурсії. Про ходи та келії колишнього Василіанського монастиря розповідає Суспільне.
За словами керівника історико-культурного заповідника “Стара Умань” Владислава Давидюка, монастир було засновано у 1765 році. Хоч ченці другу сотню років, як тут не живуть, зазначив Владислав Давидюк, аби провести екскурсантів у підземелля, на вході чекає монах.
“Завжди людей зустрічаємо на вулиці, попереджаємо, що в нас низькі стелі й що в монастир завжди входять з поклоном”, — пояснив пан Владислав.
Монастирським стінам, за словами Владислава Давидюка, дві з половиною сотні років. Екскурсія монастирськими підземеллями – це театралізоване дійство.
“Споруда була закладена після національно-визвольного повстання. Після Коліївщини.
Чимало реквізиту – автентичні речі. Приміром, ряса Владислава Давидюка. Її подарували справжні монахи Василіани, коли приїздили до Умані на відвідини. А ще – книжки:
“Вони зачитані, заляпані воском, місцями до дірок зачитані”, — прокоментував пан Владислав.
Екскурсії проводять лише кількома коридорами. Більшість інших — не досліджені. Деякі завершуються вказівником “підземний хід”.
“Ось, наприклад, є знак — підземний хід. З нашого монастиря є виходи за його межі. Монахи знали, що можуть бути чергові повстання. Вони собі завчасно готували шляхи відступу.
У музеї відтворили момент усамітнення монахів, під час якої вони всю ніч правили службу.
“Про цей епізод нам розказали Василіани, які незадовго до повномасштабної приїжджали в наше місто”.
Під час екскурсії лунає аудіосупровід — псалми у виконанні львівського греко-католицького хору. Серед експонатів — труни.
“Під всіма греко-католицькими храмами знаходились крипти, усипальниці. Тут були склепи, тут були поховані монахи нашого монастиря. Уманський соціально-історичний музей відкрив ці приміщення і вони всі були заставлені трунами з людськими останками і їхніми речами”.
Про подальшу долю решток монахів ніхто не знає, каже Владислав Давидюк. Проте впевнений: їхній дух тут лишився.
“За пів року до початку вторгнення великомасштабного вторгнення було таке явище: під стелею з’явилася густа молочно-білого кольору хмара. Коли ми це розповіли патріарху Святославу, іншим священникам. Вони сказали: в церковних кругах про це явище знають. Про цю білу хмару. Оскільки у нас крипти були, то енергія монахів тут збережена і ця енергія хотіла нам щось показати”, — пояснив пан Владислав.
Екскурсовод Володимир Кремовський розповів: у цих підвалах, мурахи по шкірі біжать навіть у скептиків:
“І ми це помічаємо, і це помічають люди, які до нас приїздять, що тут є дивна така атмосфера. Додається і від отого, що ми зробили з цією театралізацією. Загалом, коли буваєш тут наодинці відчуваєш тут таку енергію попередніх епох, які бачила ця будівля. А бачила ця будівля дуже багато”.
Така атмосфера підвалів, за словами монахів-екскурсоводів, приваблює щороку дедалі більше людей. У 2023 році на інтерактивних екскурсіях старовинними монастирськими підземеллями в Умані побували майже девʼять тисяч відвідувачів, розповів керівник історико-культурного заповідника “Стара Умань” Владислава Давидюка, у 2023 році екскурсії відвідали майже девʼять тисяч людей. Це — рекорд за час їхнього проведення. До повномасштабного вторгнення охочих спуститися в підземелля було на половину менше.
КОМЕНТАРІ