Сьогодні на сесії Черкаської міської ради під час обговорення ситуації щодо перевірок у Першій міській гімназії особливо емоційним став момент, коли перед громадою виступив військовий Олександр Щербак.
Нагадаємо, що його публічна розповідь про власний досвід спілкування із керівництвом Першої міської гімназії набула суспільного резонансу, адже він відкрито і з доказами звинуватив керівництво навчального закладу у непомірних поборах із батьків. Частина черкасців, в тому числі і більшість депутатів міської ради, підтримала вимогу військового провести перевірку наведених фактів. А інша частина містян та педколективу гімназії різко виступила проти перевірки школи та роботи директора Сергія Саєнка, виливши на Олесандра Щербака цілі “цистерни” бруду та необгрунтованих звинувачень. Мовляв, всі перевірки – замовні, а критика – брехня і наклепи.
Додамо, що чоловік не просто виступив у соцмережах, а написав письмову заяву в департамент освіти, пообіцявши надати всі аудіозаписи батьківських зборів, де ті побори були озвучені.
Ситуація коли “активна громадськість” кинулась ображати військового у соцмережах, викликала глибоке обурення у депутатського корпусу та більшості освітянської спільноти. Тому йому дали можливість виступити на сесії.
Варто також зауважити, що перевірки Першої міської гімназії розпочалися після доручення сесії з ініціативи депутата Андрія Мушієка, який також озвучив тему поборів. І було це ще наприкінці минулого року. А як повідомив департамент освіти та гуманітарної політики ЧМР, вказана перевірка виявила чимало порушень, і за фактом працевлаштування директором Сергієм Саєнком свого сина на посаду керівника гуртка (в очевидь, задля можливості бронювання від мобілізації), прокуратура навіть порушила кримінальне провадження.
Тож питання щодо надання слова військовому було порушено депутатом Адрієм Мушієком, який зачитав найбільш дикі дописи із соцмереж, де пораненого військового Олександра Щербака ображали та принижували, при чому не лише батьки учнів гімназії, а і деякі вчителі.
“Цього ніхто б не хотів казати, але я зацитую, “взяли якогось шльоцика”, “опирається на чутки”, “позорище”, “ні в яких військах не служив”, “статусом військового прикривається”! Тому я хочу, щоб військовий сам вийшов до громади і розповів, де він служив”, – попросив Мушієк.
Депутати ініціативу підтримали.
“Нині я вже знятий з військового обліку. Прослужив я українському народу 48 місяців, з них 26 безпосередньо під час повномасштабної війни і вісім місяців провів на лікуванні. На війну пішов я сам, мене ніхто не звав, не просив, бо я вважав, що це мій обов’язок. Навіть не перед державою, а перед моєю сім’єю і цивільними людьми. Тоді я ще не задумувався, що буде там зі мною. У травні 2024 року, перебуваючи у Луганській області, я отримав поранення. Ніколи я не думав, що коли я опинюсь вдома, в умовній безпеці, мені доведеться захищатись від людей, яких я захищав сам. Цій країні я віддав майже все, залишилось життя і гідність, яку ви намагаєтесь забрати. Чому моя дитина не пішла до Першої гімназії, хоч територіально закріплена за цією школою? Тому що на зборах було піднято питання про збір коштів на подарунки дітям, на фінансування поточних ремонтів, заправки принтерів, інші незрозумілі речі. Коли мої родичі запитали у адміністрації школи, чи можна, наприклад, пізніше ці гроші здать, чи є пільгові умови, відповіли – “ні”. Я тоді лежав у лікарні, в мене не було грошей навіть на новий протез. Зараз моя дитина навчається в іншій школі, так, там теж є певні збори, але про них ми самі з батьками домовляємся. Ніхто не каже, скільки і коли треба здати. Те, що в мене немає грошей чи досягнень, не робить мене, як написала одна вчителька “дитина не навчалась і не вчилась, а батько все про побори знає, брехун, ще й замовлений при цьому”. Як можуть вчителі дозволяти собі такі речі? Можливо, я не здобув якихось військових нагород, але це не означає, що я не виконував свій обов’язок чесно і гідно! Міська рада допомагає, виділяє кошти військовим. Проте можна виділити хоч мільярд, але якщо немає мотивації, то фронт буде сипатись, військові тікатимуть. А мотивація – у ставленні суспільства. Я не просив нікого перевіряти, нікого карати, навіть після того, що мені писали. Проте такі емоційні гойдалки мене також виводили з рівноваги. А уявіть, якщо прийде людина з фронту неврівноважена, з травмованими нервами, то вона після такого просто гранатами закидає! Про такі речі також треба думати”, – виступив військовий Олександр Щербак.
“Хочу попередити всіх директорів шкіл, дитячих садочків, – це не ваші особисті заклади, це заклади громади міста. І ваш обов’язок, як мінімум, допомагати ветеранам і діючим військовослужбовцям, щоб їхні діти нормально навчалися, харчувалися. Це саме мінімальне, що можна зробити тут в тилу. Тому звертають до директора Департаменту освіти, реагувати жорстко, призначати службові розслідування”, – підтримав військового депутат, колишній військовослужбовець Руслан Батир.
“До мене часто звертаються ветерани, що їхніх дітей директори не хочуть брати в дитсадок чи школу. Приходиться мені як депутату звертатися до керівництва департаменту, щоб дитину ветерана взяли в дитсадок або школу. Складається враження, що директори комунальних підприємств, шкіл вважають, що це їхня власність. Я б хотів, щоб Департамент освіти взяв ці питання на контроль, бо якщо суспільство не буде захищати ветеранів, то ветерани будуть захищати самі себе. І ми це зможемо, повірте, або ветеранів будуть поважати, або ветерани змусять суспільство їх поважати. Я б сам краще пішов на війну, ніж дивитися на це суспільство, яке ухиляється і вірить, що знову зможе з росією дружить”, – підтримав колегу ветеран АТО, депутат Сергій Прядка.
Депутатський корпус слухав Олександра Щербака стоячи, а після виступу підтримав оплесками, адже це найменше, що могли зробити обранці в ситуації, що виникла. Також, як ми вже зазначали, міський голова Черкас Анатолій Бондаренко ініціював відсторонення Сергія Саєнка від займаної посади, доки прокуратура не завершить своє розслідування. Також депутати звернули увагу на необхідність проведення окремої роботи серед освітян міста, щоб вони не дозволяли собі зневажливих і грубих висловлювань у соцмережах, особливо, якщо це стосується військових. Бо чого вони тоді дітей на уроках вчать, якщо воїнів ЗСУ обзивають “проплаченими брехунами”?
Варвара Горова
КОМЕНТАРІ