В сільських і міських громадах Черкаської області на часі оптимізація шкіл. В одних громадах реорганізація була проведена завчасно – там спокійно продовжують працювати. В інших – процес затягнули до неможливості. Зараз там киплять пристрасті. Про це йдеться у матеріалі Юрія Стригуна в газеті «Вечірні Черкаси».

мітинг у Ірклієві

– Все життя працював у сільській школі, – розповідає вчитель історії 43-річний Олексій. Прізвище не хоче називати. – Зараз школу закривають, бо мало учнів. Приєднають до сусідньої сільської школи. Там ще гірша ситуація. Сільських учителів обіцяють працевлаштувати. А я їздив із райцентру, то тепер маю шукати роботу самостійно. Це важко, бо психологічно не готовий ламати своє життя.

– Свіжої статистики  майбутніх реорганізацій та скорочення шкіл ми не маємо, – каже начальник управління освіти й науки Черкаської ОДА Валерій Данилевський. – Громади звітуються перед нами вже за фактом реорганізації. Звісно, проблема існує. Річ у тім, що колишні районні ради й райдержадміністрації, знаючи про кінець своїх повноважень і перехід усієї влади до місцевих громад самоусувалися від проблем, перекладаючи усю відповідальність на новоутворені громади. Яких, часом, просто ставили перед фактом. І ці громади мають дилему: або проводити непопулярні кроки, або ховати голову в пісок. Однак її не дуже сховаєш. Бо не буде грошей на зарплати – буде звернення до прокурора з усіма наслідками.

Зберегти стару систему освіти вже не можна, як би ми не намагалися це зробити. Замість колишніх шкіл на 500-600 учнів ми маємо школи на 30-40 школярів. Тобто, як би ми не хотіли, а дітей у селах немає. Немає навіть цілих класів. І робити вигляд, що нічого не відбувається – неправильно.

Держава нині створила для громад правила гри. Вона заздалегідь повідомила, як фінансуватиме заклади освіти, яку субвенцію на них виділяє. Все решта – турбота місцевої громади. Їм треба знайти кошти на підвіз учнів, опалення й таке інше. В тому числі й працевлаштування скорочених чи звільнених учителів. Маємо приклад Іркліївської громади. Там спочатку боялися оптимізації. А потім підрахували всі власні надходження, резерви. Створили план реорганізації освітніх закладів. Вибрали найоптимальніший варіант із найменшими втратами й рухаються по ньому. Побачили, що не все так страшно, як здавалося від самого початку.

Депутат Іркліївської громади Юрій Сушко напрацював програму реорганізації тамтешніх шкіл.

– Ми вважаємо, що на перехідний період, принаймні до 2024 року, саме малокомплектні школи  в селах, які отримують незначну суму субвенції в зв’язку з малою кількістю учнів, необхідно залишити в рамках закладу загальної середньої освіти. Саме тут діти з гімназій матимуть можливість закінчити 10-11 класи.

Наприклад, в Іркліївській ОТГ було проведено громадське обговорення, де жителі громади в категоричній формі заявили про недопущення реорганізації НВК шляхом перепрофілювання малокомплектних шкіл в початкові школи.  Це приведе до негативних наслідків для дітей, вчителів та батьків як у навчальному, так  і в соціально-побутовому процесі.

Тому, було проведено аналіз мережі закладів освіти та підготовлено проект оптимізації. Пропонуємо з 16 навчальних закладів залишити у складі НВК (загальна середня освіта) 5 закладів, перепрофілювати у гімназії 8 закладів, перепрофілювати у початкову школу 1 заклад, залишити 2 ліцеї в Ірклієві та Мельниках.

Цим ми дамо закінчити 10-11 класи 143 учням, які зможуть навчатися в тих 5 НВК, що залишені з середньою освітою та 2-ох наявних ліцеях та максимально зберегти отримання державної освітньої субвенції.

Міський голова Кам’янки Володимир Тірон стверджує, що робота щодо оптимізації шкільної мережі ведеться від початку створення громади.

– Ще в 2017 році, створивши громаду, ми побачили, що на фінансування освіти в колишніх об’ємах не маємо ні сил, ні коштів. Тоді вдалося закінчити рік і, засукавши рукави взятися за реорганізацію, з якою ми благополучно впоралися. Потім громада розширилася й ми, маючи вже певний досвід, взялися за роботу по-новому. Провели слухання по селах, поговорили з батьками й учителями. Створили дорожню карту майбутньої реорганізації й чітко рухаємося в цьому напрямі до 1 вересня. Кожен учень і вчитель у нас знають, де зустрінуть цю дату й з чим зустрінуть. Намагаємося працевлаштувати вчителів. Пенсіонерів поважного віку відправляємо на заслужений відпочинок. Потребуємо двох шкільних автобусів і зараз усі зусилля спрямовуємо аби їх мати. Вирівнюємо навантаження. Якщо хтось мав півтори ставки, а хтось лише половину – урівнюємо. За рахунок скорочення кількості шкіл підвищуємо якість освітнього процесу. Учителі, які залишилися працювати після оптимізації, знають, що зросли їхні зарплати за рахунок премій, надбавок та інших виплат. Звісно, трапляються й неприємні інциденти. У ліцеї «Камелія» через малу кількість дітей зменшилася кількість годин у дружини прокурора. Вона пообіцяла начальнику освіти проблеми й уже вони з’явилися. Йому закидають закупівлю дезінфікуючих засобів за завищеними цінами. Хоча це неправда, варто лише порівняти із закупками інших міст і областей. А загалом освіту в Кам’янці ми реформуємо спокійним еволюційним шляхом без революцій і ексцесів.

Сергій Залізняк – селищний голова Буків Уманського району, каже, що обійдеться без радикальних дій.

– Маємо в громаді кілька сіл колишнього Маньківського і Жашківського району. Спочатку дивувалися, бо жашківчани не мали ні груп продовженого дня, ні гуртків. У нас це все було. Зараз ввели гуртки й групи у всіх школах. Знайшли кошти й харчуємо дітей. Деякі категорії навіть двічі на день. Закривати школи не будемо, але декілька понизимо в статусі з середніх до початкових. Однак маємо проблему – всі три шкільні автобуси нашої громади мають уже поважний вік від 12 до 14 років. Звісно, їх треба міняти. Чим швидше – тим краще. Намагаємося увійти в державну програму по їх придбанню, де 90% фінансує держава, а 10% – громада.

У Монастирищенській громаді уся необхідна реорганізація була проведена раніше. Зараз потреби в скороченнях шкіл немає. Про це повідомила керівник відділу освіти Ніна Завертана.