Зіркова психологиня з Черкас Наталія Холоденко розповіла, як пережити кризу та звідки приходить безвихідь у стосунках. Роздумами жінка поділилась в Інстаграм:

“Почнемо з того, чому кризи зʼявляються. У першу чергу кожні 5-7 років у нас досить сильно змінюється не лише зовнішність, а й мислення, обставини, сприйняття життя. Якщо ви одружилися у 25, у вас були певні уявлення про світ та людей. До 30 у вас уже може бути 2 дітей та кілька сильних сімейних драм. Це дуже впливає на особистість.

Ви прожили разом 7 років — і ти інша людина, твій партнер також. Вам потрібно ніби заново вибудувати стосунки, враховуючи ключові розбіжності в поглядах.

Тут важливо визнати кризу, якщо є її ознаки (постійні конфлікти, невдоволення). Позиція «зі мною все добре, а проблеми в тебе, то ти й роби з цим щось» — це утопія, яка дає відчуття: коли тобі погано, то партнеру плювати.

Перше, що дає шанс на перезавантаження стосунків, — зацікавлення обох партнерів у хорошому результаті. Ви обоє офіційно визнаєте, що готові шукати двері у світле майбутнє поки не знайдете, бо у вас було багато хорошого і воно того варте. Мотивація «заради дитини» не може бути головною та єдиною причиною спільного життя.

Інакше дитина потім витратить на психологів пів життя, адже її використали як клей. Заради неї жертвували якістю життя, а вона за цим спостерігала, жила в розбірках між мамою і татом (Деякі батьки за це ще й дорікають: «Заради тебе від нього не пішла!»).

Друге. Не намагатися довести до ідеалу стосунки чи партнера. Виключити родичів з посади суддів сімʼї. Визначити ключові 3-5 пунктів, які є найважливішими для вас і дотримання їх дасть сенс та натхнення залишатися в сімʼї наступні 5-7 років. І якщо тут немає згоди, то ти хоч гопки скачи. Ну він/вона не хоче щось змінювати, примусити до цього неможливо.

В ідеалі люди проходять терапію у психолога, але ідеалів мало (хороших психологів також одиниці).

Третє. Ви уважно враховуєте ті важливі 5 пунктів, партнер враховує ваші, і ви вчитеся жити в іншому форматі комунікації. Тут можуть бути жертви у вигляді дистанціювання від думки батьків, зміни роботи чи відмови від друга-п’янички.

Головний орієнтир! У вас має бути вільно вдома. Вами не керують через тиск, примушення, почуття провини.”