Черкащина, і, зокрема, Лисянщина, останнім часом здобувають популярність у туристів і краєзнавців. Адже тут до наших днів збереглися цікаві історичні пам’ятки. Пише видання “Вісті Черкащини“.

У центрі Хижинець привертає увагу млин стовповий, у чудовому стані, справжня окраса села (на знімку). Неподалік стоїть дерев’яна комора, споруджена, за спогадами старожилів, ще до революції 1917 року.

Цей стовповий млин – єдиний, який зберігся на Лисянщині. Дослідник млинарства Олександр Гаврилюк вважає, що його, разом з прилеглою ділянкою землі громаді села необхідно взяти під охорону і створити музей хліба. Оскільки відновлення занедбаної справи млинарства може відіграти позитивну роль у справі поширення етнотуризму в нашому краї. Тут молоде покоління, на його думку, змогло б ознайомитися з оригінальною спорудою млина і вперше відчути аромат свіжого борошна та ще не спеченого хліба.

В сусідньому селі Журжинці можна побачити дивовижні вали, датовані VI століттям до н.е. Ці вали – залишки укріплень скіфського городища. Ця частина укріплення збереглася найкраще. У центрі городища, на схід від села проходить внутрішня лінія укріплення площею 47 гектарів.

«Журжинське городище має свого роду фортифікаційні унікальні особливості: вали розташовані в деяких місцях зигзагоподібно, що давало можливість обстрілювати ворога під різними кутами. До городища вели два входи: з північного та південного боків. В’їзд до поселення в основні ворота закривався допоміжними воротами. Таким чином, ворог, увійшовши через основні ворота, потрапляв у пастку, яка обстрілювалася майже з усіх боків», – розповів краєзнавець Олександр Мальон. На його думку, такі історичні пам’ятки заслуговують на те, щоб про них дізналося якомога більше любителів старовини не лише в Україні, а й за її межами.