Три нові бригади пташників збудує підприємство ДП «Перемога Нова» Групи МХП на території Тубільцівської сільської ради Черкаського району. Відповідний дозвіл практично одноголосно дала громада сіл Тубільці, Березняки, Первомайське та Хрещатик на слуханнях минулого тижня. На зустрічі також були присутні противники «Нашої Ряби», які традиційно намагаються псувати настрій селянам на подібних заходах. Цього разу вони були представлені лише кількома «активістами», яких люди мало не побили палицями. Воно і зрозуміло, бо майбутні робочі місця із хорошою зарплатою, відремонтована до села під’їзна дорога та допомога місцевій школі – значно красномовніші аргументи «за» будівництво, аніж невмотивований ніякими фактами істеричний крик «проти».
Поцяцькована рівненькими латками свіженького асфальту дорога до Тубільців – перше, що зустрічало гостей села, які активно прибували на слухання. Біля клубу на лавках уже збирались місцеві жителі. Слухань планувалось одразу два. Перше, екологічне, яке проводила представниця Мінекології Марина Шимкус, і на яке зареєструвалось 395 осіб. Тут мали обговорити можливі наслідки будівництва для навколишнього середовища, і хоч процедура не передбачала якогось голосування чи погодження громади, всі виступи «за» і «проти» ретельно занотовували і фіксували на відео, щоб потім фахівці міністерства опрацювали і подали свої рекомендації підприємству. Другий етап – власне, громадські слухання щодо погодження містобудівних умов зведення нових бригад. Тут мало бути і голосування, і обговорення.
Утім, все, що хотіли сказати люди про майбутню співпрацю із МХП, вони висловили на «екологічних» слуханнях.
Відкрив обговорення за темою «Повідомлення про вплив на довкілля будівництва нових пташників» заступник директора ДП «Перемога Нова» Геннадій Штефан.
«Бригада №13 передбачає вирощування ремонтного молодняка, №14 – 15 – батьківського поголів’я. Ці бригади призначені для того, щоб забезпечити підприємство інкубаційним яйцем, з якого, власне, будуть далі вирощуватись бройлери на м’ясо. Ми приділяємо надзвичайно багато уваги усьому процесу вирощування птиці, забезпечуємо повний його цикл. Задля того, щоб контролювати якість продукції і екологічний вплив від самого початку, від вирощування кормів і до потрапляння м’яса на прилавки магазинів. МХП як міжнародна компанія керується не лише українським законодавством, а і міжнародними нормами та стандартами, зокрема IFC та ЄБРР, – наголосив Геннадій Штефан. – Пташники будуть розміщені за межами села Тубільці і Березняки на відстані від 1100 метрів до двох кілометрів. Тобто ми витримуємо санітарно-захисну зону, яка має бути, згідно закону, не менше 1000 метрів. Одразу відповім, чому ми не стали будувати пташники на місці старих колгоспних ферм: там менше тисячі метрів до найближчих хат. Одна бригада (№13) матиме 10 пташників, а №14 – 15 – по 9. В одному пташнику по 10 тисяч курей. Птиця буде утримуватись не в клітках, а на підлозі у пташниках на підстилці. Годуватимуть її сухими кормами, а вода при ніпельному підході до поїння, – буде значно економитись. Загалом за рік один пташник використовує близько 10 тисяч кубів води, це стільки, скільки місто Черкаси за три години. У кожній бригаді будуть склади, інженерна інфраструктура, свердловини, жижезбірники, випаровувачі. Бригада №13 проходить очищення двічі на рік, №14 – 15 – один раз на рік. Це щоб усі зрозуміли, бо саме в цей час мова може бути про якийсь запах. Обладнання найбільш передове у світі – німецьке і голландське. Щодо робочих місць, то одна бригада дасть роботу 30-тьом людям. Пріоритет – жителі села Тубільці та навколишніх населених пунктів».
Як наголосив Геннадій Штефан, стічні води після миття пташника будуть відводитись у внутрішню каналізацію, а потім за допомогою спецавтомобілів вивозитись на очисні споруди згідно укладених договорів. Так само будуть вивозитись і інші технічні стоки та відходи. А щоб селяни не думали, що все це планується лише на папері, до клубу підігнали три новенькі спецавтомобілі для вивезення рідких стоків.
«Ми нещодавно купили ці три нові автомобілі, які і будуть вивозити згадувані відходи», – звернув увагу людей Штефан.
Що ж до посліду, то з грунтом він контактувати не буде, бо не складуватиметься на підприємстві, а одразу вивозитиметься на ТОВ «НВФ «Урожай» для подальшої переробки. При цьому дороги, якими вивозитимуть послід, стоки, птицю та іншу продукцію, МХП збудує в обхід села. Аналогічно вивозитиметься щодня на Миронівську птахофабрику падіж птиці.
Найбільше екологічне навантаження, як передбачають в МХП, буде на повітря, однак всі розрахунки показують, що жодного перевищення гранично допустимих норм шкідливих речовин не буде.
«Проведені розрахунки по кожній забруднюючій речовині показали, що рівень забруднення атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони і в житловій забудові не перевищуватиме гранично допустимих концентрацій», – додав Геннадій Штефан.
Противники будівництва на цю детальну інформацію змогли лише навести кілька технічних помилок у тексті «Повідомлення про вплив на довкілля будівництва нових пташників», які підприємство уже виправило. Під гучні вигуки громади «Ганьба!» головна «підбурювачка», жителька Мошен Катерина Онопрієнко спробувала переконати людей не слухати представників МХП.
«Ми мошенці, ми ваші сусіди, і скоро будемо однією об’єднаною громадою, вже є відповідне рішення, так що не хвилюйтеся, будем разом. А ми виступили проти, коли в нас на території нашої та Яснозірської сільської ради хотіли збудувати пташники. Люди тоді піднялись, ви думаєте вони нерозумні?!…» – але договорити пані Онопрієнко не дали.
«Ви думаєте, ми не розумні?! То ж мова йшла про 144 пташники, це справді було багато, а в нас їх буде небагато, і далеко від села. А коли колгоспні корівники були прямо в селі, то ми ж жили? Близько біля криниць були і гноярки, і ферми, і силосні ями. А куди ви свої стоки діваєте, від свого домашнього господарства, від корови, свиней, курей? Ви, думаєте, ви не забруднюєте екологію? А коли обробляєте город гербіцидами, труєте шкідників, думаєте, воно на користь природі йде? Та будь-яке будівництво шкодить екології, але що тоді, не будувать? Нехай занепадають наші села, нехай молодь поневіряється по заробітках? Яку ви пропонуєте альтернативу?» – засипали запитаннями противницю депутат сільської ради Наталія Макаренко, депутат райради Анатолій Мирончак, пенсіонери Степан Крайній, Петро Сивун, Олександра Макаренко та інші.
«Я представляю громадську організацію, і скажу, що думаю», – спробувала «відбитись» Онопрієнко.
«А де була ваша організація, коли в нас африканська чума косила свиней, і деякі недобросовісні люди просто викидали заражені туші в лісопосадки? Де ви були, коли потрібно було контролювати, щоб люди належним чином утилізували хворих тварин і проводили санобробку? Вас тоді не було, бо вам за це не платять. А платять за те, щоб ви їздили і паплюжили «Нашу Рябу», збурювали людей», – в очі заявили селяни Катерині Іванівні, а дехто з пенсіонерів спробував своїми ковіньками «відігнати» її від мікрофона. Представниця Мінекології старечий «самосуд» зупинила, але Онопрієнко вже не було чого додати.
«Як вона, ця Катерина Онопрієнко, нам набридла із своїми істериками», – ніяк не могли вгамуватись селяни.
«Багато з нас також з острахом ставились до будівництва. І навіть були проти, але потім поїхали в сусіднє Будище, подивились на село, на те, як працюють там пташники, попитали людей. Там ніхто не скаржиться, більше того, хваляться, скільки «Перемога Нова» допомагає місцевій школі. Ми теж хочемо, щоб наші діти були не гірші, щоб мали роботу», – зняла загальне напруження Наталія Макаренко.
«Жити так, як ми зараз живемо – ми втомились. Але нарешті дочекались, що з’явилось підприємство, яке готове не лише будувати свої потужності на наших землях, а і брати активну участь у житті громади. Вже ось відремонтовано під’їзну дорогу до села. Вартість робіт – три з половиною мільйони гривень. А ще понад 700 кубометрів вторинного щебеню було використано на ремонт інших сільських доріг. Профінансовано випускний вечір у школі – понад 30 тисяч гривень. Зроблено утеплення вікон у школі – 75 тисяч гривень. Дитячому садочку придбали холодильник і ноутбук. Доклали більше 16 тисяч гривень на святкування Дня села у Первомайському. Давали автобуси для школи, щоб діти поїхали на екскурсії. І це лише за п’ять місяців, відколи підприємство висловило намір працювати у нашій громаді», – підтримала громаду голова села Надія Шафікова і перейшла до другого етапу зібрання, – власне, громадських слухань, до участі в яких зареєструвались 489 осіб.
«Я не хотів би зараз говорити про технічні характеристики майбутнього підприємства сухими цифрами. Я хотів би звернути увагу на те, що сьогодні тут серед нас практично немає молоді. – зазначив директор птахофабрики «Перемога Нова» Віктор Гринюк. – Мені здається, не треба чекати, доки помруть села Тубільці, Первомайське, Березняки. У тих селах, де працюють потужності МХП молоді набагато більше, бо їй не треба їхати за кордон, вона і в себе в селі має роботу із хорошою зарплатою. В результаті села живуть, і непогано. Я все своє життя, з 1976 року працюю на пташниках. І що? Здоровий, як бачите. І хочу, щоб ви дали дозвіл збудувати у вас підприємство, бо тоді будуть вирішуватись соціальні питання, працюватимуть школи і садочки».
Віктор Гринюк також підкреслив, що детальний план забудови підготували фахівці і він пройшов усі необхідні експертизи. Нові потужності стануть унікальними, бо вони будуть зведені за найновітнішими технологіями, яких навіть у Європі є всього у двох-трьох компаній.
«З точки зору дотримання стандартів і мінімізації впливу на екологію – це справді передовий проект», – сказав Гринюк.
Представники МХП додали, що на прохання людей додатково розглянуть можливість посадити смугу дерев між майданчиками із пташниками і селом. Також буде підписано соціальну угоду із сільською радою, яка дасть можливість фінансувати вирішення проблемних питань громади.
«У Мошнах, до речі, хоч нам там згоду на будівництво і не дали, така угода є, і в цьому році ми профінансували туди півмільйона гривень, які сільська рада використала на нагальні потреби. Ми відповідально ставимося до взятих на себе зобов’язань», – підкреслив Віктор Гринюк.
До співпраці із інвесторами закликав селян і голова Черкаської райдержадміністрації Анатолій Яріш.
«Наш Черкаський район часто називають «столичним». Але він вже далеко не такий. Грошей у бюджеті майже немає. І вилазять проблеми, які накопичувалися протягом останніх років: розбиті дороги, добита медицина, шкульгаюча освіта. Ми як представники влади готові кожного потенційного інвестора за руку по всіх інстанціях водить, щоб вони лише будували підприємства, платили податки, давали людям роботу. І завдяки цьому наш район вийшов на перше місце по області за інвестиціями. Адміністрації будуть працювати ще, можливо, до 2020 року, тож я не хотів би бути останнім головою райдержадміністрації, при якому район дійшов до повного зубожіння, тому ми всі стараємось. І вас прошу нам допомогти. Думаю, як мудрі люди, ви зробите правильний вибір», – висловив своє прохання Анатолій Яріш.
І селяни підтримали інвестора. За погодження детального плану проголосував 461 присутній на слуханнях, лише шестеро були проти.
Настільки вражаюча перевага підкреслила бажання мешканців Тубільцівської сільської ради до позитивних змін у своїх селах. Партнерські відносини та взаємодія з ДП «Перемога Нова» дійсно здатні вивести села з нинішнього зубожіння та безробіття, спільно вирішувати життєво важливі для громади питання, ставити конкретні цілі та досягати нових перемог у майбутньому.
«В добру путь! Сподіваюсь від співпраці виграє і наша громада, і підприємство», – підсумувала результати зібрання Надія Шафікова.
КОМЕНТАРІ