Два гектари чорнозему – у таку вартість оцінив «життя» самотнього дідуся із Деньгів Золотоніського району бельгійський фермер Том Ван Гої, засновник ТОВ «Гранекс-Черкаси», який орендує у селі більше двох з половиною тисяч гектарів землі. П’ять років фермер безплатно користувався земельним паєм вісімдесятирічного чоловіка, обманюючи його та годуючи обіцянками оформити спадщину. Люди кажуть, що, напевне, просто очікував, доки старенького не стане, і земля залишиться безгосподарною, а отже її можна буде просто прибрати до власних рук.
Попри життєві халепи, Володимир Зимовець вірить, що все в нас буде добре
Володимир Зимовець приїхав у Деньги більше 20 років тому, без родини. Звідки він, яка біда пригнала інтелігентного освіченого лікаря у золотоніське село, і чи є в нього хоч якісь родичі, він нікому не говорив. Про це ніхто не знає і досі.
Володимир Михайлович влаштувався на роботу у місцеву амбулаторію, а щоб у сільського лікаря був хоч якийсь дах над головою – йому виділили кімнату у місцевій школі. Та скоро школа згоріла, і чоловік залишився просто неба.
Тоді самотня пенсіонерка Ганна Мишак, до якої лікар ходив по воду, запросила Володимира Зимовця до себе на квартиру. Мовляв, у неї родичів немає, а Володимир Михайлович догляне її до старості, і не буде поневірятися попідтинню. Чоловік погодився.
Так і жили вони, доки у 2013 році Ганни Андріївни не стало.
Перед смертю жінка склала заповіт, і переписала на добросердого лікаря свою невеличку хату і земельний пай. От тільки переоформити на себе остаточно те скромне майно у Зимовця не було за що, оскільки жебрацька пенсія дозволяла ледве зводити кінці з кінцями. Тож так питання і зависло.
Проте про недооформлену земельну ділянку швидко дізналися спритні власники «Гранекс-Черкаси», які на той час збирали свій, як любить висловлюватися Том Ван Гоі, «земельний банк», тому не гребували жодним шматочком. Вони запропонували дідусеві оформити спадщину власним коштом, а натомість будуть використовувати його землю. І орендну плату обіцяли, але після того, як на землю зберуть усі необхідні папірці.
Та в тому то й справа, що папірці ті ніяк не збиралися. То не вистачало якогось оригіналу документа, а дублікат чомусь не можна було ніяк оформити, то треба було ще почекати якихось додаткових змін в законі.
Словом, «Гранекс» водив Володимира Михайловича за носа, і не платив за пай, бо, пояснював, для «цього поки що не було законних підстав, бо земельна ділянка ще не його». На п’ятий рік таких «казав пан – кожух дам» уже й дідусю стало зрозуміло, що всі «карти» у «Гранексу» не складуться ніколи, бо так підприємству значно вигідніше.
Хоча, здавалося б, що для бельгійського фермера, який часто просторікує про сотні мільйонів євро власного капіталу, ті кілька тисяч гривень плати на пай? Але ж пан Ван Гоі рахує кожну копійку, та й за Володимира Зимовця заступитись не було кому. Хоч публічно пан Гоі завжди наголошує, що саме він намагається запровадити в Деньгах «європейські демократичні цінності»…
«Я не спав ночами, все переживав, як мені жити. Пенсія маленька, а оформити спадщину ніяк не можу, і за земельну ділянку Ганни Андріївни мені не платять. Не бачив виходу, бо замкнене коло якесь. А що таке для пенсіонера зайва тисяча гривень? Це великі гроші. Ось бачите, хворію все? Бачите, на кого я став схожий», – бідкається дідусь, який нещодавно пережив тяжку операцію, перетворившись на ходячу тінь.
Йому порадили звернутись по допомогу ще до когось, окрім «Гранексу». І дідусь пішов до іншого місцевого підприємства «Добробуд-2017».
«Володимир Михайлович прийшов до нас і розповів нам свою сумну історію. Ми вирішили, що треба допомогти. А коли поїхали до нього додому, то переконались, що над стареньким треба взяти якесь шефство. Бо його двір заріс акаціями, крізь чагарі продералась лише невелика стежечка. У нього ж не було здоров’я навести лад. Ні дров, ні якогось ремонту хати. Тяжко на таку старість дивитись, і не можна стояти осторонь», – пригадує Тетяна Бойченко, директор «Добробуду».
Доки працівники підприємства взялися наводити лад на обійсті Володимира Зимовця, юристи почали збирати документи, щоб нарешті оформити його спадщину належним чином.
І тут (о диво!) у «Гранексу» також раптом знайшлись всі документи, які вони свого часу забрали у довірливого чоловіка. Навіть довіреність, про оформлення якої дідусь ні сном, ні духом не відав! І «посланці» Тома Ван Гоі прибігли до Зимовця з новою обіцянкою-цяцянкою виплатити заборговане за 5 років. Проте Володимир Михайлович двічі на ті ж граблі ставати вже не захотів, і зробив іншу довіреність на юриста «Добробуду», відкликавши «таємну» у «Гранексу».
Зрештою, «добробудівці» не підвели, і 27 вересня Володимир Зимовець зможе забрати свої вистраждані Свідоцтва на право власності.
«В оренду «Гранексу» тепер свій пай не здам. Досить з них того, що задурно користувалися ним п’ять років. Бачив я їхні обіцяні золоті гори», – каже дід.
От тільки шкода, що в Деньгах багато хто дивиться на подібні знущання над немічними людьми крізь пальці. Не по-українськи це якось. Наші предки вчили шанувати старість. І сумно, що нерідко нам пропонують замінити власні глибинні моральні традиції якимсь розмитим «європейським вибором», який на практиці із справжньою демократичною і консервативно-шанобливою Європою не має нічого спільного, бо є банальним заробітчанством…
КОМЕНТАРІ