«А ви знаєте, що сімейних лікарів уже відмінили?» — ошелешила сусідка. Насправді це плітки, які виникають через озвучені то там, то сям палкі бажання окремих політиків зупинити медичну реформу. Навіть петиції такі на сайті Президента є. От тільки одна майже за три місяці набрала… 137 голосів, друга нашкребла 74, й термін голосування вичерпався. От як люди «не хочуть» реформи. Адже давно чекають на введення чітких правил гри, коли пацієнт знає, на які послуги в поліклініці й лікарні гарантовано й безкоштовно має право.
Щодо медиків, то поки що задоволені сімейні лікарі й педіатри: внаслідок реформи їхня зар­плата зросла. На них, щоправда, скоса, а то й із заздрістю, дивляться вузькопрофільні спеціалісти, які ходять тими ж коридорами, працюють у сусідніх кабінетах, але одержують незмінену зарплату. Бо реформа вторинної ланки, до якої вони належать, тільки-но почалася.
Про те, як функціонує реформована «первинка» й про перспективи «вторинки»  — наша розмова з Олегом Стадником, директором департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради.
— Яка частина жителів міста задекларувала свого лікаря?
— Це 215 тисяч із 270 тисяч (за офіційною статистикою) черкасців. І ця цифра ось уже протягом трьох місяців майже не змінюється: все вперлося в дефіцит лікарів. Люди хотіли б укласти договір, та нема з ким. Авторитетні лікарі набрали свої максимальні 2 тисячі декларацій. Але процес розпружиться: ось із початку серпня приходить семеро молодих лікарів сімейної медицини й чотири педіатри. Ми спеціально зберегли педіатрів, тоді як у Вінниці, Дніпропетровську, приміром, педіатрів первинної ланки не існує, це «вузькі» спеціалісти. А вже сучасних сімейних лікарів вчать педіатрії у вишах шість років.
— Чи правда, що сімейних лікарів Черкас «порозбирали» жителі ближніх сіл?
— Лікарів не вистачає не з цієї причини, а тому, що коли реформа стартувала, дільниці в Черкасах були забезпечені терапевтами лише на 73 відсотки, педіатрами —  на 60. Через низьку зар­плату, важку, а то й небезпечну роботу.
— Але ж зараз зарплата краща.
— Так, окрім ставки, сімейний лікар одержує доплату залежно від кількості декларацій. Гроші йдуть за пацієнтом: за дорослу людину Національна служба здоров’я України платить 370 гривень. Щоб не було дискримінації, для людей старшого віку тариф множиться на 2, для малих дітей — коефіцієнт 4. Якщо лікар набрав максимум пацієнтів, його заробіток може становити 15-18 тисяч гривень. Можна набирати й більше декларантів, але тоді пропорційно зменшується оплата, бо втрачається якість послуги.
— Якісне лікування — це означає вчасне. Але люди скаржаться, що сімейна лікарка стала менш доступною, записуватись треба за тиждень-два. Щоб швидше зарадити, коли болить, частіше доводиться звертатися до приватників, особливо з дітьми, — тобто фактично медпослуги  суттєво подорожчали.
— А яка, скажіть, була доступність, коли бракувало дільничних, коли вони вели по дві дільниці й обслуговували по 3,5 тисячі жителів? Раніше лікар вів прийом лише три години, а от ходив по дільницях справді більше, особливо в сезон захворювань. Це був, по суті, прихований переробіток. Зараз, навпаки, лікар довше веде прийом на своєму робочому місці.
— А що тепер з викликами — люди хочуть, щоб сімейний лікар приходив, коли нездужаєш, а він може й не прийти? 
— За статистикою, за попередній рік первинна ланка обслужила 80 тисяч викликів. Тобто кожен третій черкасець викликав лікаря додому. МОЗ не відмінив викликів додому, як часом вважають пацієнти, але лікар сам визначає, їхати на виклик чи вирішити проблему по телефону або запросити пацієнта в амбулаторію. Якщо немає взаєморозуміння, пацієнта не влаштовує підхід цього сімейного лікаря, він може, не ставлячи його до відома, піти до іншого лікаря й підписати декларацію з ним. Пацієнт має право змінити лікаря необмежену кількість разів. (Між іншим, і лікар може відмовити пацієнту: коли той не виконує його призначень.)
Якщо лікар надумає вимагати додаткову плату за відвідини на дому чи за яку іншу послугу і це стане відомо, весь заклад, де такий медик працює, втрачає право на співпрацю з НСЗУ. Тому адміністрація закладів жорстко відслідковує конфлікти.
— А якщо конче треба потрапити до лікаря — з температурою, високим тиском, болем у серці, прихопило спину, нирки і т.д.?
— Ми зобов’язали усі п’ять міських центрів первинної медико-санітарної допомоги (колишні поліклініки) у кожному створити кабінети невідкладної допомоги, де є черговий лікар. Особливо великих черг у такі кабінети при центрах немає, бо пацієнтів з істинними невідкладними станами не так уже й багато.
— Як кажуть, крий Боже захворіти вночі, у вихідний, на свята (а саме так часто й буває). Які тут права пацієнта на медичну допомогу? 
— У кожній міській лікарні чергує лікар, який залишається для невідкладних станів при самозверненні. Так, у Першій міськлікарні чергує два лікарі — хірургічного й терапевтичного профілів,  у Третій міськлікарні чергують 17 лікарів. У міській дитячій —  п’ять ставок педіатрів для цілодобового забезпечення приймального відділення в разі самозвернення. На кожні святкові дні, незалежно від їхньої тривалості, департамент видає наказ, в якому чітко розписує алгоритм дій, а по лікарні видається наказ, хто забезпечує функціонування закладу.
— Чи є ліміт на кількість прийомів сімейного лікаря, на аналізи й дослідження?
— Частота відвідувань лікаря не лімітована. Щодо безкоштовних послуг, то є перелік, зокрема це дев’ять видів лабораторних аналізів. З 1 липня мали б стати доступними 54 безплатні для пацієнта діагностичні послуги, але поки що це відкладається: питання не погоджене між МОЗ та Мінфіном. Послуги пацієнт може отримати за направленням сімейного лікаря, а як часто — їх доцільність зумовлена протоколами обстеження й лікування. Якщо ж хто бажає сам собі призначити аналіз, на це є приватні клініки.
— Як літом ведеться прийом, коли лікарі по відпустках?
— Лікарі замінюють одні одних. Консультують по телефону. Рецепти на безкоштовні ліки виписують завчасно, адже термін дії рецепта — два місяці.
— Жаліються пацієнти, що приходиш до лікаря — а у нього завис комп’ютер. Чия це проблема?
— Недостатнього розвитку ІТ-мереж. Кількість даних збільшується, а  пропуск­ної спроможності ліній недостатньо. По всій Україні зависає програма E-Health. Тим часом наше місто одним із перших у державі переходить на нові технології: так, з 1 січня в нас усі рецепти — електронні. Вже 10 тисяч містян користуються мобільним додатком «Мій медкабінет», де можуть записатися на прийом он-лайн. У наших планах — вносити в електронну карту дані про обстеження пацієнта: файли із знімками УЗД, рентгену, КТ, МРТ, лабораторні результати. Та коли ми хотіли відкрити блок діагностики в електронній карточці, то зрозуміли, що система зависатиме ще більше. Бо це об’ємні файли й вони створюватимуть тромб.
— Чи нема у нас того, що в інших областях: НСЗУ тисячами скасовує підписані з сімейними лікарями декларації, начебто через механічне вбивання в базу всіх колись «приписаних» до поліклініки, в тому числі «мертвих душ». 
—  Ні, бо ми одні з перших в Україні впровадили електронну карту на кожного пацієнта, який уперше звернувся до лікаря. Тож це реальні громадяни.
— Коли і як запрацює по-новому «вторинка»? Потрапити в поліклініці до окуліста, невропатолога, гастроентеролога майже нереально: низька зарплата розігнала фахівців!
— З 1 січня 2020 року НСЗУ почне платити за пролікований випадок у стаціонарі. Потрапити до спеціаліста вузького профілю для безплатної медичної допомоги громадянин зможе лише за направленням сімейного лікаря. Інакше  — послуга платна, відповідно до затвердженого МОЗ загальнодержавного тарифу. Між лікарями буде конкуренція. Ті, до яких ітиме більше пацієнтів, одержуватимуть більше. Зараз налагоджуємо комп’ютерне й програмне забезпечення лікарень для роботи за нових умов, — констатує Олег Стадник.
Концепція  реформи, щоб узгодити наше медобслуговування зі світовою практикою, на слуху ще з перших років здобуття Україною незалежності. Тоді звучало фантастично, що в мікрорайоні (щоб зручно, наближено) буде сімейний лікар, у нього концентруватимуться страхові кошти, він буде зацікавлений їх економити, тому дбатиме про профілактику, виявлення й  лікування хвороб «у зародку», матиме сучасне обладнання для цього. Нарешті де в чому це  починає справджуватись. Хоч реформаторів (які тільки виконують давно задумане), як то буває завжди, клюють у хвіст і в гриву.

Лариса СОКОЛОВСЬКА, “Черкаський Край”.