Кількома тижнями раніше Верховна Рада ухвалила законопроект, яким посилюється покарання за сексуальні злочини проти неповнолітніх. Українці, зокрема і черкащани, масово підтримали його, а в соцмережах активно виступали за максимально жорстку міру покарання. Тим часом думка фахівців із права та психології категорично відрізняється від громадської. Що таке хімічна кастрація, де її практикують та чому при недоцільному використанні вона порушує права людини – дізнавався сайт vikka.ua.
Невтішна статистика
Тенденція злочинів проти статевої свободи та недоторканності дітей на Черкащині вражає. Лише з початку цього року кількість зареєстрованих кримінальних проваджень за розбещення неповнолітніх дорівнює їхній кількості у 2018-му. Про це йдеться у відповіді обласного ГУНП на наш інформаційний запит.
Так, минулого року поліція зареєструвала 16 кримінальних проваджень та повідомила про підозру 8-м зловмисникам. За 6 місяців 2019-го вже також зареєстровано 16 кримінальних проваджень та повідомлено про підозру 6-м особам.
Вік постраждалих дітей другий рік лишається незмінним – від 4 до 17 років. Вік зловмисників цьогоріч значно зменшився: наймолодший педофіл 2018-го мав 32 роки, у 2019-му – 20; найстарші мали 63 і 46 років відповідно.
На щастя, смертельних випадків внаслідок статевих злочинів проти дітей протягом останніх півтора року на Черкащині немає, чого не можна сказати про інші регіони. Адже саме після резонансного вбивства 11-річної Дарії Лук’яненко Уряд проголосував за хімічну кастрацію злочинців та посилив відповідальність за зґвалтування дітей.
Аналогічна трагедія могла статись у Черкасах минулої осені. Чоловік намагався зґвалтувати 12-річну дівчинку. Силоміць, погрожуючи ножем і нашіптуючи непристойності, він вів дитину в бік Дніпра. Біди вдалось уникнути завдяки випадковому перехожому, до якого кинулась дівчинка, благаючи про допомогу.
Близько півроку черкаська Феміда розглядає справу Віталія Сташевського – того самого зловмисника, якого вдалось знайти й затримати завдяки активному розголосу в соцмережах та ЗМІ і небайдужості людей. Мама постраждалої дівчинки під час розмови з журналістом сайту vikka.ua не приховує свого бажання застосувати норми нового закону до кривдника своєї дитини.
“Я за відкриті списки, бо кожна мама, кожен батько, кожен сусід має знати, хто живе поруч. Як на мене, хімічна кастрація – це дуже мало. Така людина не лікується. Якщо у неї в голові не все в порядку, то вона піде ту дитину вбивати, – розмірковує повідає жінка. – Найкраще, аби покарання було пожиттєве. Розумію, що держава не може виділяти стільки коштів на утримання злочинців і наш суд – найгуманніший у світі. Розстріл – це було найкраще покарання педофілам. Сподіваюсь, нашому кривднику перепаде через цей новий законопроект. Хочеться, щоб з когось та починали його вводити”.
Де практикують хімічну кастрацію?
Хімічна кастрація – це медична процедура, в результаті якої у чоловіка повністю припиняється сексуальна функція. Зникає і бажання, і фізична можливість здійснити статевий акт.
Експериментально хімічну кастрацію розпочали застосовувати особам, засудженим за сексуальні злочини, в 50–60-х роках ХХ століття у Великій Британії, ФРН і США. Офіційно процедуру ввели у 1973 році у ФРН. У США вона уперше введена за сексуальні злочини у штаті Каліфорнія у 1996 році, пізніше – ще в кількох штатах. На початку ХХІ століття вона з’явилась в Ізраїлі. З 2009 року процедуру узаконили у Польщі, Молдові, Франції, Бельгії, Данії та інших європейських країнах.
hromadske.ua
В Росії передбачена добровільна хімічна кастрація для педофілів як заміна ув’язнення, проте на практиці закон майже не працює через брак охочих пройти цю процедуру. З цієї причини провалилась програма добровільної кастрації осіб і в Естонії. За повідомленнями ЗМІ, за шість років пройти цю процедуру згодились чотири особи.
В Україні до цих пір хімічну кастрацію не застосовували, проте у Верховній Раді з 2017 року лежать мінімум два законопроекти про таке покарання за злочини проти неповнолітніх.
Законопроект №6449, який 11 липня 2019 року підтримали 247 народних депутатів, посилює відповідальність за злочини, вчинені щодо дітей, які не досягли статевої зрілості. Відтепер за зґвалтування малолітніх, крім позбавлення волі від 10 до 15 років, як це передбачено зараз, каратимуть також примусовою хімічною кастрацією.
Нагадаємо, раніше сайт vikka.ua розповідав, про що йдеться у нововведенні та до кого хімічна кастрація не застосовуватиметься.
Про порушення людських прав
Якщо громадськість ледь не оплесками “зустріла” законопроект про хімічну кастрацію, правознавці наголошують на його небезпеках.
Відразу після прийняття закону, 11 липня, юрист-кримінолог Анна Маляр пояснила на своїй сторінці у Facebook, що закон 6449 грубо порушує фундаментальні права людини, Конституцію, міжнародні норми та зашкодить жертвам сексуального насильства.
“Голосували за два законопроекти щодо протидії сексуальному насильству над дітьми. Наш 6607 – зібрав 28 тисяч підписів громадян і тому його направили на голосування. 6449 зібрали 162 підписи нардепів за позачерговий розгляд. Верховна Рада проголосувала за наш законопроект 6607 – за основу. Тобто працювати з ним буде вже наступне скликання. Натомість за законопроект 6449 – за основу і в цілому”, – каже фахівець.
Далі вона “по полицях” розкладає законопроектні нюанси, за які проголосували 247 депутатів.
court.gov.ua
“Вони підтримали примусову хімічну кастрацію для всіх осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та недоторканості малолітніх. Всіх – це і здорових, і хворих на педофілію. Я пояснюю – здорову людину не можна примусово лікувати, навіть якщо вона вчинила злочин. Підхід до хворих і здорових повинен бути різний”, – зауважує Анна Маляр.
Вона наголошує, що педофілія – це психіатрична хвороба. Не всі, хто вчиняє статеві злочини проти дітей – хворі на педофілію, а отже, не всіх треба піддавати хімічній кастрації.
“Що ж стосується відкритого реєстру – ще одна маніпуляція, яка зашкодить жертвам сексуального насильства. Американці запровадили відкритий реєстр і пошкодували, тепер вони всіх застерігають від відкритості реєстру. Чому? Бо переважна більшість сексуального насильства над дітьми вчиняється в сім’ях. І відкритий реєстр заводить повністю у тінь ці злочини, бо мами, як показав досвід США, бояться, що до реєстру потрапить її коханець чи цивільний чоловік, який ґвалтує дитину. Саме через ці побоювання публічності мами в США просто перестали заявляти до поліції про факт сексуального насильства над дитиною в сім’ї”, – констатує юрист-кримінолог.
Політикам, на її думку, треба шукати законодавчий баланс щодо реєстру, аби боротись і з тими, хто відловлює дітей на вулицях або в Інтернеті, і з тими, хто ґвалтує дітей вдома (а цих більше 60%).
Медицина – не джерело покарань
У тому, що медицина не повинна бути джерелом покарань, наголошує у коментарі сайту vikka.ua черкаський лікар-психіатр Аркадій Григорян. По-перше, каже, така практика була в німецьких концтаборах і сьогодні це не припустимо. По-друге, хімічна кастрація викликає побічні виявлення – ожиріння, депресія, психічні розлади тощо.
“Виходить, що людину калічать за допомогою медичних методів. Якщо новий законопроект допоможе зняти якусь напруженість у ситуації із педофілією, то в ньому є плюси й мінуси, якби це було добровільно, – розповідає Аркадій Григорян. – Я повністю згоден з Уляною Супрун, яка каже, що це порушення прав людини. Вочевидь, законопроект не продуманий”.
Показанням для хімічної кастрації, за словами фахівця, є добровільне рішення людини. Вона повинна відчувати провину за те, що її тягне до дітей. Усвідомлюючи, що не може з цим справитись самостійно, вона пише заяву на застосування препарату, який змінює гормональний фон.
До слова, препарат, необхідний для хімічної кастрації, застосовується для лікування раку простати. Він блокує гормон тестостерон та має низку побічних ефектів, через що юристи й називають це втручання порушенням права людей.
“Злочинцю за допомогою медичного втручання змінюватимуть організм. Я вважаю, що цей закон був прийнятий “під шумок”, щоб від чогось відвести увагу населення. Хімічна кастрація звучить дуже страшно, але у підсумку нічого не буде, хіба що відкине нас назад, в Середньовіччя. Де вони знайдуть лікаря, який сидітиме й каструватиме? У нас ще немає евтаназіологів. Спочатку почнуть каструвати педофілів, потім почнуть робити евтаназію пенсіонерам, бо їм також важко жити”, – розмірковує Григорян.
Наостанок психотерапевт додав: логічніше з боку законотворців було б направляли свої сили на освіту для дітей, проводили профілактику, аби ті знали, як поводити себе поряд зі злочинцем.
КОМЕНТАРІ