Верховна Рада України дев’ятого скликання оновилася у порівнянні з попереднім скликанням майже на 80 відсотків. Тож для більшості новообраних нардепів 29 серпня був не просто днем пленарного засідання першої сесії, а днем знайомства з парламентською роботою взагалі та колегами по сесійній залі.

Ще на вході до будівлі Верховної Ради народні обранці робили селфі та відразу викладали їх у соцмережах. Дехто з них запасся бутербродами і енергетиками, адже у партії “Слуга народу” (СН) усіх попередили, що у перший день треба попрацювати “ударними темпами”, аналізує “Deutsche Welle”.

Штурм журналістів 

“Готовий працювати до ранку. Поки інших планів немає. Найголовніше зняти депутатську недоторканність, аби люди повірили, що депутатам можна довіряти, вони не вороги і Верховна Рада не те, що потрібно знести вщент з землі, а те, що працює на благо держави”, –  заповзято переконував журналістів народний депутат від партії “Слуга народу”, актор-гуморист, телеведучий, керівник студії “Мамахохотала” Роман Грищук.

У цей час іншим було не до жартів – кілька груп людей протестували під стінами Верховної Ради: одні проти незаконної забудови у Києві, інші – за надання внутрішнім переселенцям права обирати, ще одні – проти зближення України з Росією, найрадикальніші з фаєрами – проти повторного призначення Арсена Авакова міністром внутрішніх справ України.

blank

Протест і черга журналістів перед будівлею парламенту

Поряд у довжелезній черзі стояли журналісти, сподіваючись потрапити на урочисте засідання Ради. Однак у приміщенні в результаті опинились далеко не всі. “На подію зареєструвались більше семисот представників ЗМІ, а ложа преси вміщує лише 78 осіб. Вона ж не гумова”, – нарікала співробітниця пресслужби Верховної Ради, намагаючись разом з охороною “відбитися” від журналістів. Кілька представників міжнародних та українських ЗМІ так і не змогли потрапити в Раду, оскільки їх не виявилося у аредитаційних списках.

“Червоні лінії” та сирники з медом

Поки журналісти  “штурмували” двері Ради, народні обранці склали присягу народного депутата, яку зачитав найстарший депутат, 78-річний Юлій Іоффе, та пішли отримувати депутатські посвідчення і картки для голосування. У цей час вони щедро роздавали коментарі тим журналістам, котрим таки вдалось потрапити в будівлю парламенту. “Оце картка для голосування. “Слуга народу” буде лише особисто голосувати. Ми внесемо найближчим часом відповідні зміни, що депутат може втратити своє депутатське повноваження за неособисте голосування. Ми почнемо реформи з себе”, – заявив представник партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко.

blank

Що можуть поїсти народні депутати в Раді?

П’ятий президент України, а нині народний депутат, лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко, отримавши своє депутатське посвідчення, відразу ж його впустив, а потім швидко підняв. “Моя команда, наша політична сила робитимемо все, аби Україна не зійшла зі шляху. Ми будемо дивитися, щоб влада не перейшла червоних ліній”, – наголосив Порошенко.

Після отримання депутатських посвідчень і карток для голосування депутати масово пішли досліджувати парламентський буфет. Там на них чекало парламентське меню з котлетою по-київськи, бутербродами з червоною рибою та ікрою та іншими смаколиками української кухні. Втім більшість нових депутатів спочатку сором’язливо замовляли собі лише сирники з медом. А колишній ресторатор, телеведучий, обранець від партії “Слуга народу” Микола Тищенко навіть заявив журналістам про намір змінити меню в їдальні Верховної Ради.

Погрози та образи

Підкріпившись, народні депутати відкрили першу сесію і активно взялися до роботи. Спочатку створила п’ять фракцій і одну депутатську групу, заслухали Володимира Гройсмана, який оголосив про складання повноважень уряду, створили коаліцію з одної партії “Слуга народу”, обрали голову Верховної Ради та його заступників. Спікером парламенту став лідер цієї ж партії Дмитро Разумков, а віце-спікерами – його однопартієць Руслан Стефанчук і представниця “Батьківщини” Олена Кондратюк. “Нам буде соромно дивитися людям в очі, якщо ми не зробимо те, що обіцяємо”, – попередив новопризначений голова парламенту.

До Ради звернувся, в свою чергу, і президент Володимир Зеленський. Він попросив народних обранців працювати без бійок, прогулів та кнопкодавства. “Ви маєте всі шанси потрапити до підручників як парламент, який зробив неймовірне і втілив усе, що не змогли зробити 28 років (…) Або, не дай Боже, увійдете в історію як парламент, який проіснував найменше – один рік. Це ваш випробувальний термін. Я вже знаю, що розпускати Верховну Раду не страшно”, – заявив Зеленський з трибуни парламенту.

Слова президента оцінили не всі. Колишній журналіст, голова фракції партії “Голос” Сергій Рахманін пізніше зауважив, що не варто президенту шантажувати народних депутатів, оскільки на розпуск парламенту мають бути законні підстави. Відчувалося, що дехто з парламентарів обурився не тільки щодо цього. Фракції партій “Опозиційна платформа – “За життя”, “Європейська солідарніть” та “Голос” не голосували ні за кандидатуру нового прем’єр-міністра Олексія Гончарука, ні за новий склад уряду, ні за кандидатуру нового генерального прокурора.

“Це не образа, це намагання привернути увагу до демократичних процедур. Ми голосуватимемо лише за ті законопроекти, з якими була змога ознайомитися і які, згідно з регламентом, можна ухвалювати. Бо регламент – це закон, і ми маємо демонструвати повагу до закону”, – пояснив в коментарі DW заступник лідера партії “Голос” Ярослав Юрчишин позицію своєї політсили. Фракція “Європейська солідарність” також незадоволена ігноруванням правил роботи парламенту і тим, що отримала керівництво лише у чотирьох комітетах Ради, та заявила, що йде в опозицію до чинної влади.

Уряд – хто став міністрами

blank

Перелік запропонованих Гончаруком від імені фракції “Слуги народу” та підтриманих парламентом міністрів виглядає наступним чином:

віцепрем’єр із питань євроінтеграції – Дмитро Кулеба, представник України при Раді Європи;
віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації – Михайло Федоров, радник президента з цифровізації;
міністр Кабінету міністрів – Дмитро Дубілет, колишній менеджер “Приватбанку”;
міністерка фінансів – Оксана Маркарова, обіймала цю посаду у попередньому уряді;
міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Тимофій Милованов, почесний президент Київської школи економіки;
міністр інфраструктури – Владислав Криклій, начальник Головного сервісного центру МВС України;
міністр енергетики та захисту довкілля – Олексій Оржель, колишній голова Української асоціації відновлювальної енергетики;
міністр внутрішніх справ – Арсен Аваков, обіймав цю посаду у попередньому уряді;
міністерка охорони здоров’я – Зоряна Скалецька, доцентка Школи охорони здоров’я НаУКМА;
міністерка освіти – Ганна Новосад, колишня очільниця управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції міносвіти;
міністр юстиції – Денис Малюська, колишній голова правління Офісу ефективного регулювання (BRDO);
міністерка розвитку громад і території  – Альона Бабак, депутатка восьмого скликання Ради від “Самопомочі” так колишня директорка “Інституту місцевого розвитку”;
міністерка соціальної політики – Юлія Соколовська, колишня директорка департаменту витрат бюджету соціальної сфери в міністерстві економічного розвитку;
міністр культури, молоді та спорту – Володимир Бородянський, позаштатний радник президента, колишній директор холдингу StarLightMedia і колишній гендиректор телеканалу СТБ;
міністерка ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб – Оксана Коляда, до цього – заступниця очільниці цього відомства Ірини Фриз;
Раніше цього ж дня Верховна Рада затвердила запропонованих президентом Володимиром Зеленським міністра оборони Андрія Загороднюка та міністра закордонних справ Вадима Пристайка. За них проголосували 314 та 310 депутатів відповідно.

Генпрокурор – Рябошапка

blank

Український парламент проголосував за призначення генеральним прокурором України заступника голови офісу президента Руслана Рябошапку. За відповідне призначення проголосували 312 народних депутатів.

Перед цим Рябошапка у кулуарах парламенту заявив, що у випадку його призначення він має намір організувати переатестацію в органах прокуратури, а від Верховної Ради очікує ухвалення закону, який дозволить запустити процедуру проведення конкурсів на прокурорські посади.

Генеральну прокуратуру, за словами Рябошапки, буде перейменовано на “Офіс генерального прокурора”. Відомство, за його словами, стане “єдиним центром, єдиним органом у державі, який веде політику боротьби із злочинністю”, – зазначив Рябошапка у спілкуванні із журналістами.

Нагадаємо, що Зеленський називав Рябошапку вірогідним кандидатом на цю посаду ще 23 липня. “Від самого початку моєї президентської кампанії я говорив, що Рябошапка – крутий фахівець, я бачу його одним із претендентів”, – наголосив тоді президент.

Руслан Рябошапка у минулому довгий час працював у структурах міністерства юстиції України, обіймав посаду заступника міністра юстиції України, був членом Національного агентства з питань запобігання корупції.

СБУ – “Кварталу-95”

blank

Верховна Рада підтримала пропозиції президента України Володимира Зеленського та звільнила голову Служби безпеки України (СБУ) Василя Грицака та призначила на цю посаду Івана Баканова, колишнього керівника студії “Квартал 95”.

За призначення Баканова на пленарному засіданні першої сесії парламенту віддали свої голоси 319 депутатів. За декілька хвилин до цього за відставку Грицака проголосувало 333 народних обранця.

До призначення на посаду керівника СБУ Баканов був першим заступником керівника відомства та начальником головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю центрального управління служби. На цей пост його у травні поточного року призначив Зеленський.

Раніше ж Баканов очолював студію “Квартал 95”, керував президентською партією “Слуга народу” та передвиборною кампанією Володимира Зеленського, коли він боровся за посаду президента України.

Баканов закінчив Київський національний економічний університет та Академію праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України.

Ще одне скасування недоторканності

blank

Разом з тим фракції “Голос” і “Європейська солідарність” у першому читанні проголосувала за президентський законопроєкт про скасування депутатської недоторканості, хоча вони і мали застереження щодо порушення процедури розгляду законопроєкту. За зняття з себе імунітету проголосували 363 народних обранців. Не голосували за це лише народні депутати фракції “Опозиційна платформа – “За життя”. Тепер свій висновок на законопроєкт має дати Конституційний суд. А потім, на наступній сесії, депутати мають проголосувати за нього в цілому 300 голосами. Наступна сесія парламенту почнеться вже у вересні.

Якщо це станеться, то “доторканними” народні обранці стануть уже з 1 січня наступного року. Про це у кулуарах Ради протягом дня та ночі тільки й говорили народні обранці. Одні з острахом очікували цього рішення, інші раділи, що довгоочікуване питання може бути нарешті вирішене, деякі вказували колегам на те, що повне скасування недоторканності суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії.

“Коли такі гарячі питання стоять у суспільстві, нам не до порад Венеціанської комісії. Бо коли вулиця прийде до нас і спитає з нас, нам буде не до цих рекомендацій. Якщо вулиця вимагає, щоб всі були звичайними людьми, ми повинні так зробити. Ми ж “слуги народу”, ми повинні бути як народ “, – заявив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

І поки всі  пересічні громадяни спали, у ніч на 30 серпня народні  депутати ухвалили ще кілька десятків рішень, зокрема щодо скорочення строків комітетського розгляду законопроєктів, розроблених партією “Слуга народу”, та скорочення термінів внесення альтернативних до них документів. “Ми не чекали, коли у нас формально з’являться комітети. В середині партії ми фактично працювали над ними. Ми ж розуміємо, що вся країна чекає на їхнє ухвалення якнайшвидше”, – сказав голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, виправдовуючись, що не всі депутати прочитали і зрозуміли те, за що проголосували о другій ночі.

Саме тоді народні депутати і завершили свій перший довгий робочий день. Цим закінчилась і перша сесія парламенту. У вівторок, 3 вересня, народні обранці зберуться на нову сесію.