Голодомор – ця тема традиційно на слуху наприкінці листопада, коли українці вшановують пам’ять про жертв однієї із найбільших трагедій у своїй історії.

Про ті події вже написано багато наукових праць, книг, статей, знято фільмів. А втім, як і раніше, вона залишає багато таємниць, і запитань інколи більше, ніж відповідей.

Ми пропонуємо черкащанам прочитати 5 книг, що найбільше западають в душу на вищезгадану тему:

Василь Барка “Жовтий князь”

Твір Василя Барки – представника української діаспори у США – написаний у 1958-1961 роках. Він також став одним із перших у світовій літературі професійним прозовим твором, присвяченим Голодомору 1932-1933 років.

Роман є лiтописом сiмейного життя родини Катранникiв. Хоча в його основі – власні спогади автора, який у молодості опинився на межі голодної смерті. Їх він виношував 25 років – записувати свідчення очевидців і свої власні почав у 1943 році, перебуваючи у таборі для переселених людей, а обробляти – вже у Нью-Йорку, у 1950-му. Книга здобула схвальні відгуки на Заході. Французька газета “Ле Монд” у 1967 році визнала її “найкращим твором у повоєнній Європі на одну з найважчих тем”. За цим романом Олесь Янчук у 1991 році на Київській кіностудії створив фільм “Голод-33”.

Василь Захарченко “Прибутні люди”

Книга черкаського письменника, удостоєна Шевченківської премії.

Роман «Прибутні люди», який написано на документальній основі, вперше в українській літературі ґрунтовно, масштабно, відкрито показує страхітливу трагедію українського народу ‑ голод 1947 року. На тлі цих апокаліптичних подій автор підкреслює людяність і шляхетність народу.

Улас Самчук “Марія”

“Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933”, – посвята, якою Улас Самчук почав свій роман – перший художній твій про події Голодомору.

Його автор, живучи у Чехословаччині, написав ще у 1933 році, одразу після описаних у книзі подій. У 1934-му твір видали у Львові, однак потрапити до читача в Україні йому було дуже складно. У наступні роки його видавали у різних країнах світу, зокрема в Аргентині – у 1952-му. В Україні ж він офіційно вийшов лише після відновлення незалежності.

Леонід Кононович “Тема для медитації”

Роман-епос, роман-спокута – так книгу українського майстра кримінального жанру охрестили у пресі.

За словами самого автора, його книга – про радянську епоху і про те, що відбувається із Україною зараз.

“Тему для медитації” нагородили багатьма відзнаками, висували на Шевченківську премію. За відгуками багатьох читачів, це один із найкращих творів української літератури початку ХХІ століття. Оксана Забужко включила роман до переліку книг, без яких “наша література доби незалежности немислима”.

Андрій Химко “У пазурах вампіра”

Твір відомого черкаського письменника, що сам пережив Голодомор,  стосується не лише Голодомору, а й інших сторінок нашої історії.

Книгу критики називають автобіографічною, мова у ній йде про події 20-х – 30-х років минулого століття. Історія показана на прикладі однієї родини.