Фото “RegioNews”
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко нині вже не сприймається як просто мер обласного центру, бо після карантинного протистояння із Президентом Володимиром Зеленським до того, як вчинять Черкаси чи що скаже Бондаренко у тій чи іншій суспільно-політичній ситуації, – дослухаються мери великих міст в усій країні. Напевне, це неабияк дратує багатьох у столиці, тому до Черкас прискіпливо приглядаються всі можливі контролюючі органи, і тому все, що реалізовується черкаською міською владою, – має робитись бездоганно. Утім, як каже Анатолій Васильович, за це він окремо вдячний команді Зеленського. Адже в таких умовах йому набагато легше говорити із депутатським корпусом, і з новосформованим виконавчим комітетом, – всі мають працювати у жорстких правових рамках і з винятковою результативністю, що дає змогу реалізувати справді грандіозні задуми. Над чим працюватимуть Черкаси цього року та які проекти, не завершені минулоріч, реалізовуватимуть, – у ексклюзивному інтерв’ю.
– Позавчора Верховна Рада нарешті позбавила мандата голову Черкаської ОДА Олександра Скічка, і це означає, що на 197-му виборчому окрузі, куди входить і частина Черкас, стартували довибори. Наскільки це вплине на життя міста, на політичну ситуацію у Черкаській міській раді?
– Зрозуміло, що виборча кампанія матиме вплив на Черкаси. Все таки 20 тисяч виборців цього округу проживають на території міста. Утім, значних протистоянь я не прогнозую. Що ж до Олександра Скічка, то тепер його можна сприймати як повноцінного голову Черкаської облдержадміністрації, адже до цього, він, так би мовити, залишався сидіти на двох стільцях. Тепер він повноцінний адміністративно-політичний гравець в області, і відлік його хороших справ для області розпочався саме з цього моменту, адже тепер він має показати серйозну роботу. Повернутись до парламентської зали тепер він вже не зможе, тож його майбутнє зростання цілком пов’язано з тим, наскільки він спрацює на посаді, яку команду сформує. А успішним головою ОДА він може стати тільки разом із всіма черкащанами, в місті, і в області.
– Якщо Верховна Рада таки прийме рішення проводити довибори по цьому округу восени, у жовтні, як гадаєте, влада щось докине Черкасам під «свого» кандидата? Може, якісь олігархи з’являться, грошима поділяться, як зазвичай на виборах буває?
– Ми багатьох кандидатів по цьому округу, які мають шанси на перемогу, мають певний вплив на виборців, вже знаємо. Це і народні депутати Владислав Голуб та Леонід Даценко. Уже висловили намір брати участь «свободівець» Андрій Іллєнко, заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко, та інші. Зрозуміло, що боротьба буде запеклою. Враховуючи останні події під час довиборів до парламенту на виборчому окрузі №87 на Іванофранківщині, коли партія влади «Слуга народу» ніяк не хоче визнати поразку, то на Черкащині може розгорнутись не менш драматичне і жорстке протистояння. На скільки відомо, за протоколами дільничних виборчих комісій, що є в наявності у штабах аж двох кандидатів – Олександра Шевченка (партія «За майбутнє») та Руслана Кошулинського (партія «Свобода»), – переміг Шевченко. Однак «Слуги народу» намагаються довести, що переміг їхній висуванець Василь Вірастюк. Днями до Івано-Франківська відбув цілий десант народних депутатів від «Слуг», близько 20-ти осіб, які усіляко намагаються перешкоджати встановленню достовірних результатів. Вважаю, що Вірастюку потрібно гідно прийняти програш і змиритись. А щодо 197-го округу, то хотілося б, щоб там було обрано народного депутата, який вболіватиме і за Черкаси, а не лише дбатиме про Золотоношу і Канів.
– Справді, місту важливо не стільки прізвище людини, яка буде представляти Черкаси в парламенті, скільки те, що цей обранець буде робити для міської громади. А взагалі, у Черкас є ще двоє нардепів – Любов Шпак та Олег Арсенюк. На скільки вони цікавляться проблемами міста, пропонують свою допомогу?
– Є певна зацікавленість черкаських народних депутатів проблемами Черкас, і це радує. Зокрема нині вирішується можливість профінансувати з державного бюджету ремонт Палацу молоді у Південно-Західному районі. Цим об’єктом зацікавився Олег Арсенюк. Любов Шпак зараз лобіює виділення коштів для черкаської школи «Берегиня». А я б просив наших народних обранців більш системно і масштабно допомагати місту. Бо ті проекти, про які ми говорили, в тому числі і із Скічком, коли він ще був нардепом, що стосувались капітального ремонту Центрального стадіону, фінансування із Фонду ДФРР ремонту центрального басейну, – на жаль, поки що залишаються лише на папері. Що ж стосується розподілу дорожнього фонду, тих 750 мільйонів гривень, які виділено на область, – то Черкаси з цієї суми отримали мізерну частку. Мова йде всього про 20 мільйонів гривень, хоч місто у свою чергу виділяє ті ж 20 мільйонів гривень на будівництво дитячого садочка на Митниці у рамках співфінансування програми «Велике будівництво». Тому поки що ми не бачимо, що держава допомагає Черкасах.
– Якщо ми заговорили про кошти, то нещодавно Черкаська міська рада прийняла бюджет розвитку, і багато хто закидав, що загальна цифра надходжень – нібито не реальна, бо ґрунтується на продажу комунального майна і землі, які можуть і не продатись. Чи вистачить коштів на всі анонсовані проекти?
– Одні із основних проектів, які нам потрібно завершити в цьому році – це будівництво вулиці Сумгаїтської, завершення будівництва бульвару Шевченка, будівництво вулиці Жужоми. Думаю, ми завершимо ці проекти. Завершимо також реконструкцію скверу «Юність». Роботи там вже розпочалися, плануємо повністю закрити питання озеленення. Саджанці наших магнолій вже красуються у одному із спеціалізованих розсадників. Ми не відмовляємося від мрії створити найбільший в Україні сад магнолій. Також нашим завданням є розробити та обговорити з громадою проект черкаської набережної, який би влаштовував усіх містян, та проект парку «Молодіжний», який ми називаємо Новою Софіївкою. І оголосити тендер на реалізацію задуманого.
– Зрештою, у минулому році через пандемію не вистачило коштів на чимало розпочатих міських робіт. Чи не виникне в цьому році схожа ситуація, адже країна стрімко рухається у напрямку можливого другого локдауну? Черкаси готові до такого сценарію?
– Пам’ятаєте мітинги щодо так званого закриття пологового будинку №2? Наголошую, так званого закриття? А ми ж прийняли, можливо, не популярне, але правильне рішення, розмістивши у цьому приміщенні тимчасовий стаціонар для хворих на COVID-19. Також ще раз наголошу – тимчасовий. На сьогодні він працює, місць для хворих вистачає, і це дає змогу не потрапляти Черкасам до червоної зони. Ви бачите, яка напружена ситуація в Чернівцях, в Івано-Франківську? Ми минулого року добре спрацювали, придбавши велику кількість необхідного обладнання, облаштувавши значну кількість так званих ковідних ліжко-місць, спрямувавши на це більше 100 мільйонів гривень із бюджету, перекинувши їх з інших проектів, того ж будівництва доріг. Звісно, через незавершені дорожні ремонти, через переобладнання ковідного госпіталю, ми наразились на критику опонентів, містян, тому я як кандидат на посаду міського голови, наша команда, політична сила «За майбутнє» на виборах через це втратила близько 5% голосів виборців. Однак здоров’я і життя черкасців важливіше за результати на виборах.
– На останній сесії міської ради депутати прийняли низку земельних питань, але більшість з них ви заветували. Що саме там понаприймали депутати, що викликало ваше обурення?
– Велика кількість рішень щодо виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва стосувалось земель природно-заповідного фонду. А це суперечить Генеральному плану міста. На мою думку, спочатку треба актуалізувати Генплан, а вже тоді виділяти земельні ділянки. А то в нас виходить дивна ситуація, коли учасникам АТО ми не можемо виділити землю, жителям міста, які мають право на землю і заслуговують її отримати, – також немає. Зате є для незрозумілих об’єктів. Думаю, депутати зрозуміли, що я як міський голова не дозволятиму таких речей. До речі, міський департамент архітектури рекомендував відмовити у наданні цих ділянок, проте депутати з голосу запропонували надати і проголосували. Тому всі подібні голосування всупереч закону будуть ветуватись і надалі.
– До речі, Генплан, який мали приймати найближчим часом, за словами фахівців, уже потребує коригування. Це не затягне його затвердження ще на якийсь невизначений термін?
– Цей Генеральний план вже 4 роки в сесійній залі. І весь цей час попередня каденція депутатів розповідала, що він не такий, хоч і не подавала якихось конкретних зауважень. Цей Генплан ставить жирну крапку на різноманітних неупорядкованих або й зовсім незаконних забудовах на березі Дніпра. Там чітко прописана заборонна 100-метрова зона, де можлива розбудова лише велодоріжок та променадних зон. Зрозуміло, що це багатьом не подобається, особливо тим власникам земельних ділянок, які ще 15 – 20 років тому відвели собі прибережну смугу і планували її забудувати. І за цей час сформувалось ціле лобі, яке блокувало прийняття Генплану. Однак я переконаний, що більшість депутатів нинішньої каденції проголосує за актуалізацію, і вже на найближчій сесії ми його приймемо. Звісно, його доведеться потім коригувати, бо він частково застарів.
– Попри ці робочі моменти, ви, по факту, стали першим міським головою Черкас, у якого формально немає в міській раді жодної опозиційної фракції. Це добре чи погано?
– По-перше, опозиція є завжди. Я не наполягаю на прийнятті того чи іншого рішення, всі рішення в сесійній залі обговорюються, і кожен депутат голосує так, як вважає за потрібне. Зрозуміло, що коли я збирав депутатів, то пропонував усім брати на себе відповідальність, очолювати певні ділянки роботи. На сьогодні виконавчий комітет повністю сформований, він працює. Можливо, там є і недосвідчені люди, але нічого страшного, вони навчаться, не святі горшки ліплять. Бажання працювати в них є. А результат їхньої роботи ми побачимо 31 грудня 2021 року, коли буде зрозуміло, як ми виконали бюджет, програму соціально-економічного розвитку, зобов’язання, які взяли по продажу земельних ділянок з аукціонів (а не роздачу їх кумам-братам-сватам).
– Ви вже встигли оцінити депутатський склад, він готовий конструктивно працювати на благо громади, чи таки власні амбіції беруть своє?
– Вважаю, що цей склад Черкаської міськради кращий, ніж попередній. Будемо працювати.
– Ви також заветували рішення про переіменування вулиць, зокрема Степана Бандери і Василя Стуса. Це переіменування було сприйняте позитивно черкаським політикумом та громадськими активістами, і не лише черкаськими, до речі. Ми також знаємо, що завжди тримали жорстку патріотичну українську позицію. Що спонукало вас до такого різкого непередбачуваного кроку?
– Головний аргумент, що жителі цих вулиць не брали участь у обговоренні цього переіменування. По-друге, це було пакетне рішення. Вважаю, що за кожне рішення треба голосувати окремо. Я не маю нічого проти Василя Стуса та Степана Бандери, бо це справді непересічні борці за Україну. Утім, я також за те, щоб Черкаси зберігали свою індивідуальність, мали власне обличчя, в тому числі і в назвах вулиць, а не підходили до цього питання з позиції, що «зараз усі так називають». У Черкасах також є велика кількість діячів, іменами яких варто було б називати вулиці. Ми маємо довгу і багату історію. Наприклад, та ж Олександра Шулежко, праведниця світу, яка в часи другої світової війни врятувала сто двоє дітей. У той же час ми маємо біля 20 вулиць, які зовсім не мають назв. Мова йде про колишні садові кооперативи, там жителі будували будинки, а зараз оформляють їх належним чином як житлові квартали. Нам доведеться називати ці вулиці, і повірте, там вистачить усім місця.
– Одразу після виборчої кампанії ви активно взялися реалізовувати одну із найголовніших своїх передвиборних обіцянок: будівництво набережної. Про цей масштабний проект ви вже згадували. Що плануєте зробити ще в цьому році?
– Головна проблема сьогодні із набережною – це земельна ділянка, яка знаходиться в оренді в кандидата від «Слуг народу» пана Кирея. Я звертаюсь до керівництва партії «Слуга народу», до голови Черкаської ОДА Олександра Скічка, якщо він має відношення до цієї партії, – поверніть місту цю земельну ділянку, бо вона не використовується за цільовим призначенням. Місто зараз судиться за цю землю, але це проблема. Що ж до проекту, то ми хочемо обговорити його з громадою, щоб містяни надали свої пропозиції, і ми вибрали найкращі. Хочемо також залучити найкращих фахівців загальноукраїнського рівня до проектування. Звісно ж, тут треба не поспішати, а виважено приймати рішення, бо маємо залучати великі кошти, то маємо їх витратити з розумом. Працюємо, до речі, і з найкращими в країні озеленювачами. Ви бачили частково їхню платанову алею на вулиці Героїв Дніпра, зараз плануємо озеленити алею Путейка в Південно-Західному районі, сакурами чи платанами. З ними будемо працювати і по набережній.
– У минулому році презентували гарний проект облаштування великого пустиря за пляжем Живчик, де, окрім будівництва житлових будинків, планувалось намити косу, облаштувати велодоріжки, пішохідні зони, зони для відпочинку, однак він не знайшов підтримки у попередньої каденції депутатів. Місто повернеться до цього питання, можливо, з якимись корективами?
– Місто повернеться до цього проекту в рамках будівництва набережної. Але буквально вчора я дивився проект Генерального плану Черкас 1978 року, то хочу зняти шапку перед тими архітекторами. Дубай із його Пальма Джумейра просто відпочиває. Там було сплановано острови, гребний канал, намиті зони у формі квітів, окрема дорога, що виходить на дамбу. Звісно, той проект дуже масштабний і дорогий, хоч і дуже красивий. Однак ми звідти візьмемо все найкраще, що зможемо реалізувати.
– Минулого року Черкаси подали заявку на участь в проєкті «Міський громадський транспорт України ІІ», і могли отримати кредит на оновлення екологічного транспорту та об’єктів його інфраструктури від Європейського інвестиційного банку, за який місто могло б купити 45 нових тролейбусів, прокласти нові трали на Митниці та відремонтувати старі. Що з цією заявкою сьогодні?
– Заявка знаходиться в Міністерстві інфраструктури. Однак місто сьогодні має непогашені кредити, взяті попередніми мерами. Ми мали невеликий прострочений платіж по них, і Міністерство фінансів написало, що ми не маємо права брати додаткові зобов’язання. Хоча, звісно, ми могли б без проблем виплатити вказаний кредит. Нам потрібен цей дозвіл Мінфіну, щоб реалізувати названий транспортний проект, тож нехай би підключився і голова ОДА, і правляча партія «Слуга народу», якщо вони справді хочуть допомогти Черкасам розвиватись.
– Днями ви розкритикували підлеглих, що у місті затягується початок ремонтних робіт на дорогах, бо тендери лише тривають. То чи стартує він найближчим часом, адже погода ніби вже дозволяє почати активну роботу?
– Обіцяють з першого квітня запустити асфальтобетонні заводи, відповідальні керівники комунальних підприємств, заступники і начальники департаментів також запевнили, що з цього дня розпочнеться активний ремонт доріг. Побачимо, як вони впораються, адже громада платить їм пристойну заробітну плату, тому нехай стараються. Ми ж нікого у виконкомі не тримаємо силоміць, всі ж добровільно прийшли працювати на благо містян, – то нехай показують результати.
– У цьому контексті ви висловили думку, що місто мало б побудувати власний асфальтобетонний завод. Але ж у Черкасах є асфальтобетонний завод, де місто має власну частку. Що з ним зараз?
– На жаль, правоохоронні органи бездіють стосовно цього питання. А наших повноважень, щоб просто прийти і забрати майновий комплекс, де контрольний пакет належить місту, – не достатньо. Прокурори і начальники поліції змінюються, а це питання чомусь залишається на одному і тому ж місці. У той же час цілком реально Черкасам побудувати власний завод, який на 100% буде належати громаді. Мова йде десь про 20 – 30 мільйонів гривень.
– До речі, з міськими тендерами проблеми є не лише в дорожній галузі. Найбільш оскандалені, напевне, тендери департаменту освіти стосовно дитячого харчування в садочках. Як місто буде виходити із ситуації, адже, наскільки ми розуміємо, там триває боротьба між двома постачальниками?
– Та якість продуктів, які були завезені одним із постачальників, не може влаштовувати нікого, ні кухарів, ні батьків, ні мене як міського голову. З такими постачальниками треба прощатись на завжди. Це питання на моєму жорсткому контролі. Ми будемо перевіряти також якість харчування дітей у школах, і в медичних закладах, бо маємо нарікання і вони справедливі. Але знову ж таки, хотілося б більш жорсткої реакції правоохоронних органів.
– А взагалі черкаські правоохоронці якось співпрацюють із міською радою? Зокрема навіть впровадження системи «Безпечне місто» не виключає участь у охороні громадського порядку, розслідуванні злочинів, власне, правоохоронців.
– Систему «Безпечне місто» ми впровадимо вже в цьому році. Будемо сподіватись, що це допоможе скоротити кількість резонансних злочинів, їх розкриття. Але ж ми не повинні ловити бандитів, наркоторговців, викрадачів автомобілів. Для цього є правоохоронні органи, яким держава платить заробітні плати. І таких контролюючих органів, особливо у сфері фінансів, дуже багато. Зокрема згадайте минулорічні перевірки, коли в Черкасах цілі десанти висаджувались, щоб «накопати» щось на міського голову чи його заступників. Звісно, коли міська рада працює в правовому полі, то нічого і копати. От нехай би всі ці ресурси держава додатково спрямувала на щось корисне – на викриття справжніх злочинців.
– Нещодавно голова ОДА анонсував державну програму «Велика реставрація», куди увійшли чи увійдуть 14 пам’яток з Черкащини. Деякі з них мають досить сумнівну цінність, адже були зведені у 2006 – 2008 роках у рамках «Золотої підкови». У той же час ми з подивом довідались, що жодна із черкаських міських пам’яток, справді цінних і неповторних, не внесені в реєстри в Міністерстві культури, і в цьому основна провина саме Департаменту культури ОДА. А їх би також можна було реставрувати державним коштом, адже для самого міського бюджету це не підйомні проекти. Черкаси ще можуть якось долучити, наприклад, те ж приміщення ЗАГСу, ЦДЮТ чи першої міської музичної школи до «Великої реставрації»?
– Я дав доручення заступниці міського голови від «Слуг народу» Анастасії Чубіній представити проект реставрації Центру дитячої та юнацької творчості, це будинок відомого архітектора Владислава Городецького. Побачимо, як це доручення представниками провладної політичної сили буде виконано, бо сумнівів у тому, що ця будівля є неповторною, цінною і її треба зберігати якомога ретельніше, – немає. Але існує питання лобіювання саме цього проекту під час виділення коштів. Питання, звичайно, і до Олександра Скічка, який народився в Черкасах, знає ці пам’ятки і розуміє всю їхню унікальність. Я пропоную йому кілька гарних і масштабних проектів, реалізацією яких він зможе звітувати і за власну роботу перед Президентом. Це і набережна, і будівництво Нової Софіївки, ЦДЮТ. При всій повазі до Золотоноші і її жителів, але ми не пропонуємо йому братись за будівництво басейну у районному центрі за шалені 50 – 60 мільйонів гривень. Ми говоримо про справді вартісні проекти, які стануть окрасою і родзинкою всієї області. До речі, відкритим залишається питання передачі з балансу Міністерства охорони здоров’я приміщення колишньої санепідемстанції, де місто хоче облаштувати музей Середньої Наддніпрянщини, куди відомий археолог Михайло Сиволап готовий передати унікальну колекцію експонатів, які мають надзвичайну археологічну цінність у світовому масштабі. Ми вже рік спілкуємося з головами ОДА і просимо допомоги, адже готові все зробити власними коштами, але нам не віддають будівлю, яку, до речі, Мінздоров’я утримує в неналежному стані. Скічко ще будучи народним депутатом брався допомогти місту. Зараз також має змогу виконати свою обіцянку вже як голова ОДА.
– До слова, археологи нещодавно оприлюднили сенсаційну новину, що Черкасам не 700 років, а 600. Чи не доведеться тепер перейменовувати площу 700-річчя на площу 600-річчя?
– Я не археолог, однак напевне попередні дослідники, які назвали саме таку дату заснування Черкас, мали для того також вагомі підстави. Тому не будемо придумувати нові дати, тим більше, що у таких питання дискусії можуть точитись десятиліттями. То нехай археологи собі дискутують у своєму професійному колі. А міській владі на часі займатись поліпшенням добробуту громадян, вирішенням житлово-комунальних проблем, ремонтувати дороги. Окремо хотів би сказати, що, на жаль, в Україні часто подібні суто історичні дискусії, питання переіменувань заполітизовуються і використовуються для відволікання суспільної уваги від більш важливих питань. Це як із «дверима президента», коли кілька тижнів країна обговорює, хто що там на них намалював чи яке нецензурне слово написав, у той час, коли країна котиться в економічну прірву, і зараз треба приймати екстренні рішення, щоб не допустити катастрофи.
КОМЕНТАРІ