На території Суботівського історичного музею національного історико-культурного заповідника «Чигирин» археологи розпочали дослідження. Цього року група науковців дослідила геосканером приміщення церкви та територію навколо неї. Прилад зафіксував пустоти в самій церкві, пише “Прочерк”.

– Іллінська церква побудована за наказом гетьмана Богдана Хмельницького в середині 17 століття. Апаратура показала квадратний об’єкт зі стінками. Можна припустити, що це поховання Богдана Хмельницького. Але це лиш припущення. Нині розкопки призупинені. Міністерство культури працювати в церкві не дозволило, лише на схилах музею, де ми досліджуємо 4 провалля. Проте якщо не копати підлогу в церкві, то принаймні можна подивитися пустоти в стінах. Є спеціальна апаратура – можна пробурити маленьку дірочку і запустити туди камеру, яка покаже, що там, – розповідає старший науковий співробітник інституту археології НАН України Лариса Виногродська.

Дослідження проводили фізики й геологи з університету ім. Т. Шевченка. Ларисі Виноградовій прикро, що науковці втрачають можливість дослідити пустоти в споруді, що їм не дають дозволу, але без обгрунтувань.

– Нам не дають дозволу, бо кажуть, що «нічого не доведено». Але ж ми й хочемо дослідити пустоти, щоб можна було говорити предметно. У стінах можуть бути, наприклад, якісь документи. Влітку нам пообіцяли в Черкаському національному університеті провести конференцію, де обговориться це питання, – сказала Виноградова.

А поки археологи досліджують 4 провалля на схилах музею. Та там робота вперлася у брак фінансування, адже провалля потребують облаштування страхувальних балок, бо може завалитися стеля. У цілому, виявлені ходи становлять до 2 метрів у висоту та 4,5 метри в глибину. Тож поки розкопки заморозять.

blank

У Черкаській ОДА фахівці з галузі культури зазначають, що таки не варто свердлити стіни і підлогу в церкві, щоб вона не зруйнувалася.

– Загалом це пам’ятка національного значення і саме Міністерство культури дає чи не дає дозвіл, щоб досліджувати підлогу і стіни Іллінської церкви. Та в цілому я розумію, що це таке. Бо за першою освітою я геолог і скажу, що ще в 70-х роках там зупинили будівництво, щоб не зруйнувати церкву, бо колона, що тримала дах, ще тоді на 20 сантиметрів пішла в бік. Інше питання щодо пошуку сховків в стінах церкви, то впринципі ніде ніколи ніхто в стіни нічого не замуровував. Та й подібні дослідження проводили вже в софії Київській і Умані. То розходження пустот з тим, що показував пристрій, складали до десятки метрів і конфігурації споруд були інші. А вартість робіт обраховувалася в мільйони, – зауважив керівник відділу охорони культурної спадщини Микола Суховий.

Він також доповнив, що 28 травня в Міністерстві культури під керівництвом заступника міністра Тамари Мазур відбулася нарада з цього приводу. Були там і археологи, і інвестори, і представники церкви, що орендує історичне приміщення.

– Вирішили підготувати на належному рівні науково-практичну конференцію, формат якої зараз розробляється. Саме на конференції врахують всі питання зокрема і можливої руйнації церкви. Тоді і вирішать подальшу долю розкопок в церкві, – зазначив Микола Суховий.