Актори Черкаського музично-драматичного театру стали жертвами колекторів. Нещодавно одна із театралок брала кредит. За невчасну виплату об’єктом психологічних знущань стали всі її знайомі.
Цікаво, що за останні 5 років кількість звернень до поліції щодо колекторських переслідувань збільшилась в сотні разів. Як уникнути “зустрічі” з колекторами та що робити, коли це вже трапилось, пише vikka.ua.
Банки, які надають кредити, можуть користуватися телефонами людей, не питаючи в них дозволу на поручительство, і потім передають третім особам інформацію, що боржник не сплачує кредит вчасно. Тоді починаються брудні дії, – розповідає один із постраждалих, актор театру Павло Гончаров. – Декому телефонують, в соцмережі у коментарях з’являються особисті дані, причому з брудними наклепами, у вульгарній формі з іменами і акторів, і їхніх родичів. Зачіпають навіть колишнього директора, який вже кілька років не має відношення до театру. Це зазіхання на особистий простір і це можна прирівняти до морального зґвалтування”.
Із відповідною заявою колектив театру звернувся до прокуратури. Заявляють: якщо треба – залучатимуть кіберполіцію й головного прокурора України.
“Це явище, яке 10 років тому призводило до масових суїцидів людей. Колекторські контори і банки, які передають особисті дані, мають нести відповідальність, – каже Гончаров. Додає, що сам з кредитами не має ніяких стосунків. – Я працюю зараз на трьох роботах, щоб мені вистачало для життя. Якщо людина дозволяє собі такі речі, то вона має особисто за них розраховуватись”.
Тим часом винуватиця колекторських переслідувань пояснює, що брала в борг гроші на лікування, а коли прийшов час віддавати – потрапила в лікарню. Зараз жінка відчуває тиск і звинувачення від більшості своїх колег, тому імені просить не розголошувати.
За словами заступника директора з організації глядача Романа Бурлакова, ситуація, яка скалалась, негативно вплинула на імідж акторів і повністю деморалізувала їхній стан.
“Якщо людина взяла кредит, це її особиста справа. Нема чого розповсюджувати цю інформацію на загал. Зараз цькують всіх, хто є в друзях цієї людини, що дуже погано впливає на репетиції, театральні процеси. Творчі люди дуже тонкі, збити їх з настрою легко, – каже Бурлаков. – У нас скоро вихід помпезної казки-мюзиклу для діточок. І тут тобі на! Батьки й діти прочитають ту гидоту у соцмережі. Це сформує про театр негативне враження”.
Найбільше таких повідомлень зареєстровано у Черкаському, Золотоніському, Смілянському та Уманському районах.
Правоохоронці наголошують: діяльність колекторів не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом, тому потрібно виходити з положень чинного цивільно-правового законодавства. Основна функція колекторів – стягнення боргів із боржників. Ця функція може також визначатися як послуга, що надається колектором відповідним кредиторам. Підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором (доручення, комісія, факторинг).
Також у поліції звертають увагу на те, що будь-які заходи по примусовому стягненню заборгованості можуть вживатись виключно: органами державної виконавчої служби; за рішенням суду, що набрало законної сили; за умови подачі виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження; з дотриманням всіх офіційних процедур, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”. Нічого із вищезазначеного колектори робити не мають права.
Водночас вони мають право звернутися до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби з метою стягнення заборгованості.
Та часто дії представників колекторських компаній виходять за межі правового поля настільки, що містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, а саме: порушення недоторканності приватного життя, вимагання, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, самоправство.
Як уникнути конфлікту з колекторами?
Громадянам радять не розголошувати свої персональні дані без необхідності стороннім особам, а також інформацію щодо себе чи близьких родичів, знайомих; обмежити доступ сторонніх осіб до інформації щодо паспортних даних, ідентифікаційного коду; не розголошувати інформацію щодо наявності банківських рахунків та їх реквізитів, не користуватися послугами он-лайн кредитування тощо.
Що робити людині, яка все ж стала жертвою колекторів?
Якщо людина все-таки постраждала від таких дій з боку колекторів, їй потрібно звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.
Проведеним аналізом кримінальних проваджень, розпочатих за вказаними фактами, встановлено, що більшість кредитних зобов’язань оформляються через мережу Інтернет (миттєві короткострокові боргові позики). Якщо особа, стала “жертвою” колекторів, шляхом надходження дзвінків рекомендується вимагати від співрозмовника повну інформацію, пов’язану з кредитом (номер, дата договору; дані первинного кредитор; реквізити договору між кредитором і колекторами; прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка телефонує, ї посада).
Також позичальник вправі вимагати для ознайомлення завірені копії документів, що підтверджують заборгованість, детальний письмовий розрахунок суми боргу та штрафних санкцій.
У випадку відмови колекторської установи надати документи, можна припинити спілкування, оскільки без документів неможливо визначити правові підстави таких вимог.
Не варто забувати, що відомості про кредит можуть потрапити до рук шахраїв, які, представляючись співробітником компанії-кредитора, вимагають погасити борг, вказуючи реквізити, який не належать банку. Не перевіривши достовірність інформації, позичальник ризикує просто віддати гроші шахраям.
Якщо вимоги колекторів будуть настирливими (повторні візити, телефонні дзвінки, пресинг, погрози), слід звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Крім того, окремих кримінальних провадженнях, заявниками виступають особи, які стверджують, що взагалі не оформляли кредити, ні через відділення банків, ні через он-лайн послуги мережі Інтернет. В такому випадку потерпілому, по-перше, потрібно звернутися до поліції, по-друге, до суду, в порядку цивільного судочинства, про визнання договору кредитування недійсним.
КОМЕНТАРІ