Незабаром виповниться десять років, як тальнівчанин Павло Кваша пов’язав свою долю з енергетикою. Працює він електромонтером з випробовувань і вимірювань електротехнічної лабораторії Тальнівського РЕМ. У рідному місті зарекомендував себе як інтелігентна, поміркована людина і яскрава особистість.
На початку своєї кар’єри Павло працював механіком харчової промисловості на місцевому маслозаводі. Та сталось так, що завод зупинили, і Павлу довелось шукати нову роботу.
Двері у Тальнівський район електромереж для Павла відкрив спорт.
– Років 5-6 грав у волейбол у складі команди Тальнівського РЕМ “Енергетик”. Тож, коли переді мною постало питання пошуку нової роботи, побратими по команді запропонували працювати разом з ними у районі електромереж. Так і зробив. Щоправда, для цього довелось здобувати новий фах, – розпочав розповідь наш співрозмовник.
Три роки навчання у Тальянківському агротехнічному коледжі Уманського національного університету садівництва пролетіли швидко. У 2011 році Павло отримав спеціальність електротехніка і остаточно влився у братство енергетиків. Швидше опанувати нову професію допомогло і те, що Павло вчився, вже працюючи у Тальнівському РЕМ.
Кардинальні зміни у житті Павла відбулися під час Революції Гідності, коли він разом з однодумцями став одним з активістів Майдану, які, не дивлячись на загрозу розправи, ризикували життям заради майбутнього України.
– Ми робили все: доставляли у Київ захисникам барикад все необхідне, чергували на Майдані. Під час найбільшого загострення подій згуртувалися в Тальному. Коли у Подібній стався трагічний випадок – на трасі збили на смерть громадського активіста, ми у себе на кільці зупинили вісім двоповерхових автобусів з “тітушками”, які проривалися до Києва, – пригадав Павло.
Подальший розвиток революційних подій змусив одягти військову форму і взяти до рук зброю.
– Коли ворог прийшов на нашу землю, на захист України стали добровольці. Я теж не міг сидіти склавши руки. Став волонтером, їздив до наших хлопців на Схід і допомагав, чим міг, аж поки і сам не став солдатом. У 2015 році потрапив до шостої хвилі мобілізації. Після проходження бойового вишколу в учбовій частині, що у Полтаві, потрапив у діючу армію, – поділився спогадами енергетик.
Служити випало у роті розвідки 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Бійці цієї бригади тримали оборону на 30-кілометровій ділянці фронту у районі Верхньоторецького та Авдіївки.
– Мабуть, найстрашнішим з того, що закарбувалось у пам’яті, був той бій, коли ми під шквальним вогнем виносили пораненого побратима. Снайпер поцілив його у живіт. Дуже боявся, що ми його втратимо. Пощастило. Винесли. Але через постійну стрілянину до нас не могла під’їхати “Швидка”. Тож, довелося командирові мого взводу вивозити пораненого на нашій “п’ятірці” на зустріч “Швидкій”. Хлопець вижив. Після шпиталю він приїздив до нас, коли ми були на постійному місці дислокації частини, – розповів Павло Кваша.
Після демобілізації Павло повернувся працювати у рідне Товариство.
– Отже, Павле, Ви людина з активною життєвою позицією. На Майдані були, на фронті воювали, а коли повернулися зі сходу, брали участь у акціях на захист Товариства.
– Так, інакше просто не міг. Бо, по-перше, я не люблю і не терплю несправедливості. По-друге, Товариство мені як рідне, цей колектив – моя друга сім’я. По-третє, не люблю, коли певні люди мають нас ні за що. Ми не за це стояли на Майдані і не за це воювали, – чітко визначив своє кредоПавло.
Він і сьогодні залишається громадським активістом. У лавах Тальнівської спілки ветеранів АТО бере участь у громадському житті міста та району. А як спортсмен – у спортивному житті свого регіону.
Спортом Павло займається ще зі школи. Починав з вільної боротьби. Далі був футбол, а після травми хлопець почав займатися волейболом.
– Ото, як з десятого класу у 1996 році почав займатись спортом, так досі і продовжую. Я так вважаю, якщо спортом не займатись, то де здоров’я брати? Спорт – це ще й спілкування. Кожної зими ми проводимо чемпіонат з волейболу, присвячений колишньому директору Тальнівського РЕМ Віктору Сошинському. З усього району щоразу збирається по 10-13 команд. Де б ми ще зустрілися? А так спорт об’єднує, – зазначив наш співрозмовник.
– Що побажаєте своїм колегам?
– Найперше – це здоров’я. І, звісно ж, безаварійної роботи. Щоб чимшвидше завершився цей безлад, а Товариству, нарешті, дали спокійно і стабільно працювати. І щоб у всіх у нас – енергетиків – була така зарплата, якої ми заслуговуємо, – побажав Павло Кваша.
Високо цінує Павла Квашу і керівництво Тальнівського району електромереж.
– У колективі відгуки про Пашу, як про дуже хорошу людину. Як директор скажу, що він сумлінний, старанний, відповідальний працівник, і я ним як працівником задоволений на сто відсотків. Свою роботу знає і виконує її на високому професійному рівні. Бере активну участь у житті району електромереж. Користується авторитетом серед колег по роботі, є головою профспілкової організації РЕМ. Хороший спортсмен. Грає у волейбольній команді району електромереж “Енергетик”, яка неодноразово займала призові місця у різних спартакіадах району і Товариства – сказав директор Тальнівського РЕМ Юрій Пашковський.
КОМЕНТАРІ