Зірковий актор з Корсуня Тарас Цимбалюк написав черговий філософський пост у Інстаграмі. Цього разу актор розмірковував про війну, культуру і роль Європи в світі.
“Кажуть, Європа – колиска людства… На мій погляд, посил більш, ніж предметний!
У школі нам розповідали про Першу Світову. Учням пояснювали, що причин було багато, а в якийсь момент вони вибухнули практично одночасно. Звісно, вбивство Франца Фердинанда балканцем Принципом – була формальність, яка типу в результаті, стала, як то кажуть, вишнею на торті, і саме цю подію радянські підручники клеїли до основних причин початку Першої Світової.
Ми часто з Татом згадували Європу. Він розповідав мені про музеї, найбільші памʼятки архітектури, про столиці світового значення, про найвідоміших письменників та художників… З дитинства я, ще того не бачучи, відчував, що це щось космічне, прекрасне і вічне. Я знав, що маю побачити музей «Прадо» в Мадриді, Дрезденську галерею, Лувр, музеї та галереї Відня, Париж, Лондон і переконатись у значущості Європи для всього людства!
Наша сімʼя до початку нульових жила скромно. Тож, гуляли вулицями Парижу і решти європейських міст лиш через призму сторінок фотоальбомів та картин. І ми вже тоді переконались, що людство перетнуло екватор чогось нового і прекрасного… Навіть поняття зʼявилось – Belle Epoque(Прекрасна епоха) – символ довершеності, етапності та величі людського розуму. Технічний прогрес теж був помітним: наприклад, солдат Першої світової міг вже дзвонити по телефону, дивитися фільми і їздити в метро…
Я побачив 24 країни і близько сотні різних міст… І, гуляючи вулицями Відня чи Парижу, наприклад, я відчував гігантську гордість і вдячність за красу, що лишили попередні покоління… Кожна вулиця, музей, архітектурна пам’ятка дбайливо передана нам для усвідомлення, для визнання…
Будь яка війна – це жахіття. Але людству завжди буде що оберігати і за що боротись. Життя кожної людини – епоха, котра має своє право на існування. Єдиний життєвий шлях- той, що позаду…бо рідко хто знає, що йому буде відміряно попереду…” – написав актор.
КОМЕНТАРІ