Письменник Василь Захарченко із Черкас помер на 83-му році. 13 січня святкував би черговий день народження. Мав хворий жовчний міхур. Кілька років тому ­переніс інфаркт, пише “gazeta.ua”.

Черкасець Василь Захарченко написав дев’ять романів, 10 повістей і понад 150 оповідань. 1995-го отримав Шевченківську премію за роман ”Прибутні люди” — про голод 1947 року

— Із Василем Івановичем познайомилася сім років тому, — розповідає знайома 31-річна Катерина Кривопишина. — Працювала в газеті і готувала привітання до його 75-річчя. Сприймала як живого класика. Коли вступала до аспірантури, за тему для дисертації обрала його творчість. Під час роботи не раз зверталася до Василя Івановича, ніколи не відмовляв у допомозі. Мріяла запросити його на захист дисертації, та не встигла.

Василь Захарченко працював журналістом. 1973-го його арештували за “антирадянську діяльність”. Засудили до п’яти років таборів суворого режиму. Покарання відбував у російській Пермі. За життя видав дев’ять романів, 10 повістей і понад 150 оповідань. 1995-го отримав Шевченківську премію за роман “Прибутні люди” — про голод 1947 року. Був одруженим, мав доньку.

— Мав принципову позицію щодо державної мови. Не поважав учителів української, які поза класом говорять російською,— каже Кривопишина. — Щороку телефонувала йому на День незалежності. Для нього це свято було, як другий день народження.

Наталія Печиборщ