Дві офіційні установи – «Черкаський обласний гідрометеоцентр» та «Держекоінспекція» у січні почергово то лякали черкащан катастрофічним забрудненням Дніпра, то заспокоювали, що нічого надзвичайного не сталося.
Почалося все з інформації головного синоптика Черкащини Віталія Постриганя.
«Головною водною артерією України є річка Дніпро. Вона забезпечує питною водою 2/3 території України, у тому числі і міста Черкащини, що розташовані на її берегах. Вже багато років якість питної води потребує поліпшення, оскільки природна вода Дніпра забруднена хімічними сполуками: фенолом та важкими металами вище гранично -допустимих рибогосподарських нормативів. Це результат того, що у річку щорічно скидається велика кількість стічних забруднених вод: промислових, сільськогосподарських та побутових, а Дніпро, за даними науковців, фактично втратив здатність до самоочищення. У четвертому кварталі 2018 року лабораторією гідрометслужби із Кременчуцького водосховища у районі м. Черкаси було відібрано 24 проби води. В кожній пробі визначено більше 30 показників, які характеризують якість води. Встановлено, що феноли перевищують ГДК у 3-5 разів. Концентрації важких металів (мідь, цинк, манган) у 2,5 – 6 разів. Концентрації хрому шестивалентного до – 8 разів. Також зафіксовані перевищення по сполуках азоту до 1,7 ГДК. Випадків високого забруднення води (вміст хімічної сполуки перевищує ГДК у 10 разів) не було виявлено. Більшість контролюючих показників в межах міста не суттєво відрізняється від показників фонового створу (вище міста). Тобто річка Дніпро приносить до території Черкас вже помірно забруднену поверхневу воду», – така собі офіційна інформація, яка обласним гідрометцентром надається щоквартально.
Проте дана інформація викликала несприйняття у місцевій екоінспекції і вже Олександр Позняков, начальник управління екологічного нагляду у Черкаській області публікує «заспокійливу» для черкащан інформацію.
За його словами, Черкаський обласний центр з гідрометеорології здійснює відбір проб в акваторії м. Черкаси – на відстані 0,5 м від поверхні та близько дна та прирівнює результати до норм, які використовуються для потреб рибного господарства (ОБУВ). Проте ОБУВ застосовується для екологічної безпеки водних об’єктів, що використовуються для потреб рибного господарства (для розведення риби). А як відомо, придонні шари води здатні накопичувати більшу кількість забруднюючих речовин порівняно з поверхневими водами, вони негативно впливають на якісні показники стану води та спотворюють загальну характеристику. А тому, доцільніше використовувати для порівняння санітарні норми.
«За 2018 рік відділом інструментально-лабораторного контролю Управління екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної екологічної інспекції Центрального округу під час планових та позапланових заходів відібрано проби на 10 створах Кременчуцького водосховища (р. Дніпро). За результатами спостережень Кременчуцького водосховища (р. Дніпро) істотних змін екологічного стану – не відбулося та залишається на рівні минулих років.» – рапортують екологи. Однак, «Ситуація коли у літній період у водоймі гине риба, стоїть сморід, розмножуються синьо-зелені водорості, вода має зелене забарвлення, а при цьому санітарні показники за даними деяких установ в нормі – не є нормальною, – слушно аргументують в обласному гідрометцентрі. – Так, у серпні 2018 року на р. Рось, яка є притокою річки Дніпро, були зафіксовані випадки масової загибелі риби, а риба – це живий індикатор якості природної води».
«А тому установам, які зобов’язані виявляти джерела скидів забруднюючих речовин, у тому числі і несанкціонованих, краще «не заспокоювати жителів», – вважають синоптики.
Проте, для пересічних українців не має ніякого значення, за якими нормативами визначають стан забруднення Дніпра та інших річок. Так само навряд чи комусь цікаво, де саме беруться проби. Адже є беззаперечний факт – головна річка країни – Дніпро є надзвичайно забрудненою, і це питання чи не національної безпеки.
Адже жителі прибережних міст, у тому числі і Черкас, змушені пити річкову воду, яка, по-суті, не є питною. Крім того, улітку існує велика проблема із використаннім рекреаційного потенціалу Дніпра через «цвітіння». Значна кількість пляжів у липні-серпні закрита саме з цієї причини… Рибні ресурси щороку зменшуються через «літню» і «зимову» задуху…
Тож замість «мірятися» нормативами, варто об’єднувати зусилля та вживати всі можливі заходи для відновлення екології Дніпра. А саме: модернізовувати підприємства і встановити контроль над скидами брудних вод; вдатися до нормування, а то і заборони, використання пестицидів; запровадити сортування і переробку сміття; відлагодити повний санітарний контроль над береговою лінією; заборонити використання шкідливих миючих засобів і створити ефективну систему очищення та контролю стічних вод, тощо.
КОМЕНТАРІ