Практично щотижня у Черкасах у різних мікрорайонах міста відбувається безоплатна роздача молока. Їі ініціювали відомий черкаський меценат Араік Мкртчян разом з партнерами. У мережі доводилося читати як підтримку ініціативи, так і критичні висловлювання. Про волонтерську та благодійну допомогу журналіст ЗМІ.ck.ua розпитав у безпосередньо Араіка Мкртчяна.

– Цей соціальний проект ми розпочали з партнерами ще на початку війни, коли ситуація із забезпеченням продуктами у магазинах Черкас була не найкраща. Тоді ще ніхто навіть не знав, що буде завтра. З того часу (а це вже більше двох років) ми майже щотижня в різних мікрорайонах роздаємо молоко, допомагаємо людям.

Це вже більше як традиція. Перестанемо роздавати молоко у Черкасах, коли закінчиться війна.

– Доводилося чути і критику такої вашої ініціативи, мовляв, ледве не купуєте потенційні голоси виборців…

– Теж неодноразово таке читав у Фейсбуці. Але, крім посмішки, така інформація більше ніяких емоцій не викликає.  Дивіться, за молоком приходять різні люди. Згідно останньої інформації від Світового банку, кожен третій українець знаходиться за межею бідності. Ми ж дані людей не записуємо, нічого не просимо. Ви реально думаєте, що всі люди, які отримують молоко, у разі виборів за мене проголосують? Мій життєвий досвід підказує, що завтра хтось дасть 500 грн і про мене забудуть дуже швидко.

– Як думаєте, хто є джерелом подібної критики?

– Я займаюсь меценатством на постійній основі із початку 90-х років. Вибори/не вибори – я це завжди робив і буду продовжувати . Принаймні поки є на це сили та можливості. І завжди знаходилися люди, які за це мене критикували. Тож, точно знаю – найбільше критикує той, хто нічого не робить для інших.  Деякі із цих критиків при зустрічі потім відводять очі.  Мабуть, соромно. Але це частина життя. Розумію прекрасно, що ці “критикани” – це здебільшого люди, які в майбутньому повʼязують себе із політикою, але нічого робити не хочуть при цьому. Або ж я певним чином заважаю.

– А у нас у повітрі хіба літає “дух” виборів?

– Наскільки мені відомо, то ні. Це я можу сказати щодо партії “Cлуга народу”.  Із центрального офісу ніхто не звертався на місця щодо підготовки до виборів. Абсолютна тиша. Всі займаються війною.

Звичайно, що не я приймаю рішення із такого питання. На мою думку, поки йде війна просто немає сенсу їх проводити.  Дуже багато нюансів потрібно враховувати, щоб вони були дійсно демократичними і всі мали можливість проголосувати.

– Останнім часом начебто почастішали ваші поїздки на фронт із допомогою.  Як часто це робите?

– Я б так не сказав, що почастішали. Вони постійно були. Можливо, не все викладав у Фейсбуці, бо знову ж скажуть: “Мкртчян піариться”.  А потім просто перестав про це думати. Усі так піартесь, тоді більше толку буде.

Їздимо раз чи два у місяць, щоб відвезти хлопцям багато корисних речей. За кермо сідаю сам, оскільки мені так спокійніше у дорозі.

– Допомогу відвозите виключно для черкащан?

– Та ні, це абсолютно різні підрозділи. Багатьох військових взагалі вперше в житті бачу. Мені інколи кажуть, якщо не черкащани, то для чого везете. Насправді мені все рівно, кому допомагати. Люди знаходяться там і захищають наше спокійне життя тут. Для мене це головний показник.

– Ви періодично показуєте людей, з якими допомагаєте військовим. Що це за люди і як їх багато?

 – Це все мої друзі – їх до 10 чоловік. Кожного разу скидаємося і самі все закуповуємо. Жодних волонтерів, посередників і т.п.  Я з повагою ставлюся до волонтерів, які від щирого серця витрачають свій час та зусилля, аби допомогти.  Є й такі, на жаль, хто на цьому хоче і заробити. Тож, тому ми все веземо самі.

Наголошую – з людей нічого не збираємо, нам ніхто не донатить. Витрачаємо лише свої гроші. Спеціально на цьому роблю акцент, щоб не було жодних спекуляцій на цю тему.