Валерій Мирвода з Умані облаштував майстерню дронів у власній квартирі. За півтора місяця зібрав перший десяток “сталевих пташок”. Суспільне поспілкувалося з волонтером та дізналося з чого він починав та які відгуки отримує з фронту після відправлення дронів.

Збирання дронів почалося з відео в інтернеті, розповів Валерій. Натрапив на ролик, де цьому навчали, тому він вирішив спробувати й собі:

“Там показували та розказували, як збирати. Наприклад, у відео був список, де зазначені всі деталі. Дуже класні відеоуроки: усе доступно та просто, а також українською мовою. Потім натрапив на інженерні курси «Victory Drones» і одразу зареєструвався на набір. Згодом прийшло запрошення на скриньку з деякими матеріалами для ознайомлення. Паралельно знайшов ще «Social Drone», де також були інструкції”.

Так Валерій навчався півтора місяця. За цей час опанував теорію та склав іспити, тож нині називає себе “сертифікованим дронщиком”. Чоловік разом з дружиною донатить на потреби військовим, але у нього з’явилось бажання допомагати не тільки грошима.

“У мене були паяльник та припій — все, що потрібно для збирання. І я вмію це робити. Коли побачив той канал, то зрозумів — це моє. Тому вирішили спробувати, а потім відкрили “банку”. Ми були дійсно здивовані, коли за три дні зібрали 45 тисяч гривень, а ці гроші на три дрони”, — згадав волонтер.

Відтоді отримують слова подяки від військових:

“Тільки позитивні враження: хороша рама, хороший виніс антени, камері нічого не заважає. Хлопці облітали та сказали, що плавно літає, не хитається. Хочу особисто їм подякувати й всім хто долучився до цього збору. Я думаю, що ці дрони наблизять нас на маленький крок до перемоги. Дякую”.

Валерій Мирвода за фахом інженер, тому, з його слів, зібрати таку сталеву “пташку” — справа кількох годин.

“Як я робив перший дрон: сів за ноутбук, подивився пʼять секунд та натиснув на паузу. Потім відразу став збирати, відрізав, припаяв. Хоч руки потрусилися, але зробив”, — розповів волонтер.

Хороші інструменти та потрібні деталі – це половина успіху. Перед відправленням на бойові позиції дрон важливо ще й облітати:

“З першого разу зібрав та запаяв. Опісля підняв дрон в повітря, щоб перевірити чи злетів — не впав, не перекинувся”.

Нині Валерій Мирвода завершив роботу над 13 дроном. Свої роботи впізнає серед сотні інших:

“Мабуть, це як близнюків розрізняти, бо якщо вони твої, то ти їх знаєш, де хто. Так само, ймовірно, і з дронами”.

А для військових роботи впізнавані ще і за малюнками, які передає оборонцям шестирічна донька волонтера.

“Я добре малюю і люблю це робити. На малюнках буває про свої мрії пишу, те, що я думаю”, — поділилася донька Соломія.