У технічних системах автомобілів глушник виконує подвійну функцію: поглинає шум вихлопних газів і регулює протитиск у випускному тракті. Пристрій являє собою металевий корпус із перфорованими трубками та резонаторними камерами, що забезпечують погашення звукових хвиль від 65 до 90 децибелів. Акустичний ефект досягається завдяки протифазному накладенню звукових хвиль у резонаторних камерах і поглинанню шуму спеціальними матеріалами. При цьому глушник підтримує оптимальний протитиск вихлопних газів, необхідний для ефективного виведення відпрацьованих газів з циліндрів та підтримання потужнісних характеристик мотора. Поширені несправності глушника:

  1. корозія корпусу і зварних швів;
  2. механічні пошкодження за наїзду на перешкоди;
  3. руйнування внутрішніх перегородок і резонаторів;
  4. відрив підвісних кріплень;
  5. засмічення каналів продуктами згоряння.

Ремонт системи вихлопу

Відновлення функціональності вихлопної системи починається з діагностики шляхом візуального огляду та перевірки на герметичність із застосуванням димогенератора під тиском 0,2–0,3 бара для виявлення місць витоків. Технічний процес може охоплювати локальну герметизацію невеликих тріщин спеціальними термостійкими складами з робочим діапазоном температур до 1000°C, часткову заміну пошкоджених компонентів або повне оновлення системи в разі критичних дефектів. Професійний ремонт глушника на станціях техобслуговування виконується з використанням зварювального устаткування, що дає змогу відновити цілісність корпусу і внутрішніх перегородок за умови збереження оригінальної геометрії. Термін служби відремонтованої системи зазвичай досягає 2–3 років за умови використання якісних матеріалів.

Як несправний глушник впливає на силовий агрегат

Несправності пристрою порушують нормальну роботу двигуна, створюючи комплекс технічних проблем, що впливають на експлуатаційні характеристики транспортного засобу:

  1. Порушення протитиску у вихлопній системі. За появи отворів у глушнику протитиск знижується до 0,03–0,05 бара, що порушує процес згоряння палива і спричиняє падіння крутного моменту на 3–7% в діапазоні низьких обертів.
  2. Спотворення показань кисневого датчика. Підсмоктування повітря через тріщини в пристрої змінює склад вихлопних газів, створюючи похибку в показаннях лямбда-зонда до ±25% від норми, що призводить до некоректного коригування паливно-повітряної суміші.
  3. Підвищений опір випуску газів. Засмічення або деформація внутрішніх елементів збільшує протитиск вище норми до 0,3–0,4 бара, змушуючи двигун працювати з більшим навантаженням для подолання додаткового опору.
  4. Термічне перевантаження. Затримка відведення вихлопних газів через підвищений опір у системі вихлопу призводить до підвищення температури в камері згоряння та випускному колекторі на 50–100°C вище за норму.
  5. Погіршення газообміну в циліндрах. Порушення відтоку відпрацьованих газів знижує ефективність наповнення циліндрів свіжою паливоповітряною сумішшю, зменшуючи коефіцієнт наповнення на 5–10%.

Разом ці фактори призводять до зниження потужності двигуна, збільшення витрати палива і передчасного зносу компонентів силового агрегату.

*реклама