У другу річницю роботи системи “Прозорро” вже ледь не легендарні працівники розформованого в Черкасах Єдиного тендерного комітету разом зі своїми “молодшими” колегами з Тендерного комітету Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, підготували неабиякий подарунок всім поціновувачам власної “закупівельної” творчості.
У Черкасах сформувалася особлива система закупівлі продуктів харчування для дошкільних навчальних закладів, в результаті чого на цьому ринку запанував справжнісінький гегемон – товариство з милозвучною назвою “Каштан-плюс”. Лише з вересня 2015 року підприємство отримало від Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради колосальні 105 млн гривень за продукти для вихованців дитячих садочків. Подібна монополія не могла сформуватися без активної участі закупівельників, які робили все можливе, аби фаворит зберігав свої позиції. Щоразу закупівля продуктів перетворювалася у справжнісіньку корупційну феєрію.
І якщо до 2016 року все проходило більш-менш “гладко”, за напівзачиненими дверима, то з появою системи “Прозорро” завуальовувати гачкотворство стало доволі складно.
До реформи сфери публічних закупівель закупівельники з освітянами працювали за накатаною схемою. Формували один “мегалот”, що включав у себе величезний перелік продуктів від сардельок та картоплі до річкового товстолобу і кока-коли, якими апріорі неможливо годувати малолітніх дітей. Занижуючи в рази вартість одних продуктів, постачання яких до ДНЗ було малоймовірним, і накручуючи вартість реального “продуктового набору”, пропозиція “Каштан-плюс” завжди була найбільш економічно вигідною. Конкуренція не мала сенсу.
Закупівля 2014 року
Уклавши в 2014 році договір на два роки, до кінця грудня 2016, Департамент освіти в липні 2016-го, в останній можливий день, взявся “бетонувати” стосунки з добре знайомим постачальником, давши 29 липня 2016 року у Вісник державних закупівель рекордне за мірками обласного центру оголошення вартістю 205 млн гривень. Освітяни разом із закупівельниками з ЄТК поставили перед собою амбітну мету – зафіксувати монополію “Каштану” ще на три роки, тобто до кінця 2019-го. Та в результаті розгорнувся скандал, вчергове пов’язаний із маніпуляціями у цінових пропозиціях учасників. Як наслідок – закупівлю відмінили.
І хотілося б втішити себе тим, що поштовхом до цього став розголос у ЗМІ, але насправді проблеми виникли через появу нових “гравців”, що не бажали миритися із монополією “Каштану”. Проте новоспечені конкуренти не стали змагатися прозорими методами, характерними для ринкової економіки. Боротьба за багатомільйонне право харчувати черкаських дітлахів перетворилась у жорстке протистояння політичних і бізнесових кланів із залученням всеможливих правоохоронних і контролюючих органів.
З одного боку зійшлися вже досвідченні “Каштанівці” з напрацьованими схемами та зв’язками, а з іншого – тоді молоде і малодосвідчене, проте амбітне “червоносердечне” угрупування на чолі з “флагманом” Юрієм Тренкіним.
Юрій Васильович, партієць ВО “Батьківщини” у міській раді, який очолює її постійну бюджетну комісію, окрім політичних, мав і має ще і чітко окреслені бізнесові інтереси, сконцентровані зокрема і довкола освоєння бюджетних коштів. Знаний у регіоні виробник м’ясних виробів взявся влаштовувати цілісінькі шоу із викривання корупційних схем “Каштану” та його покровителів. Та за правидною боротьбою ховався доволі виражений меркантильний інтерес. Саме юридичні особи, “афілейовані” з Тренкіними, змагалися за право скинути “Каштан” у торгах на 205 млн гривень. Лише програвши тендерну боротьбу в маніпуляціях, Тренкін із “посіпаками” раптово змістив акценти на корупційні ризики закупівлі.
Із часом сторони конфлікту змогли знайти консенсус та дійшли до спільного знаменника у питаннях дитячого харчування. Про це свідчать не лише власні джерела, а і ухвали суду у межах розслідування кримінального провадження, пов’язаного із завищенням цін на продукти харчування. Зокрема, слідчі встановили, що фактичним постачальником м’ясних продуктів наразі є саме “Хлібний дім-Україна”, що прямо афілійований з родиною “батьківщинівця” Тренкіна.
Закупівля 2017 року
Також правоохоронці нібито виявили, що Юрій Тренкін, попри колись бурхливі заяви, вже перебуває у дружніх відносинах із службовими особами ТОВ “Каштан Плюс”. Реальним проявом цих добропартнерських стосунків стало оголошення Єдиним тендерним комітетом у лютому 2017 року закупівлі, де про жодну реальну конкуренцію між “каштанівцями” та представниками Тренкіна мови вже не йшло.
Закупівельники знову об’єднали все в один лот вартістю 50 млн гривень, визначивши предмет закупівлі за другим знаком Державного класифікатору, чим прямо порушили вимоги законодавства. Така самодіяльність, що тоді залишилась поза увагою контролюючих органів, дозволила максимально обмежити реальну конкуренція на торгах. Єдиного конкурента “партнерів” ТОВ “Каштан-плюс” та ТОВ “Хлібний дім” Юрія Тренкіна – товариство “Талєн-2001” – було дискваліфіковано.
У результаті проведеного аукціону договір знову підписали з “Каштаном”, який протягом наступних місяців разом із все тими ж закупівельниками та освітянами розігнав вартість окремих продуктових позицій до космічних висот, встановивши ледь не національні рекорди.
Так, зокрема курячі яйця коштували по 5 грн за одиницю, масло – 150 грн за кілограм, картопля – 16 гривень за кг, банани – всі 60 грн за кг.
Варто зазначити, у якості ремарки, що в кінці червня місцева прокуратура в особі заступника керівника звернулась до суду з метою визнання недійсним додаткових угод, в частині збільшення вартості курячих яєць. Про це свідчить ухвала суду. Крім того, від постачальника вимагають повернути 100 тисяч гривень завданих збитків. Ще одним окремим позовом прокурори хочуть визнання недійсним здорожчення ряду офочів та фруктів, а також додаткової угоди №8 яка в системі “Прозорро” відсутня.
Закупівля 2018 року
Тепер же повернемось до головної теми. Наприкінці 2017 року у черкаських закупівельників, а разом з ними і у їхніх “клієнтів” з усіх департаментів міської ради, виникли певні проблеми. Державна казначейська служба засумнівалася у легітимності централізованого закупівельного органу, створеного до підписання відповідних постанов Кабінету міністрів, та зупинила реєстрацію зобов’язань за договорами, укладеними ЄТК. Під гарячу руку казначеїв потрапили і освітяни разом з “каштанівцями”. Вже неодноразово згаданий тут Юрій Тренкін навіть устиг публічно назвати подібні дії “геноцидом проти міста”, знову ж сором’язливо виносячи за дужки власний комерційний інтерес.
Питання проведення повторних торгів зависло у повітрі. Тепер уже самі освітяни без залучення своїх, без сумніву, досвідчених колег з Єдиного тендерного комітету за потреби самостійно мали б вирішити питання збереження гегемона у постачанні продуктів харчування.
Очевидним було те, що повторити фокус із “групуванням” предмета закупівлі за другим знаком не вдасться, і цього разу картоплю все-таки доведеться закуповувати окремо від сиру та ковбаси. Пройшовши за Кюблер-Россом всі п’ять стадій прийняття проблеми, чому, без сумніву, посприяла зміна керівництва департаменту, освітяни таки оголосили нові закупівлі, вперше відповідно до вимог Закону розділивши лоти. Таким чином на початку травня Департамент опубліковував оголошення про 25 відкритих торгів на різні групи продуктових товарів, очікуваною вартістю 66 млн грн.
Однак ситуація далі стала розвиватись не за новим прогресивним сценарієм, де переможця визначав би ринок. Знову залунали сурни типових політико-господарських “домовленостей”.
Відповідно до Закону, 20 процедур були визначені як звичайні відкриті торги, 17 з яких вже успішно завершилось. У всіх перемогу вдалось здобути фавориту минулих років ТОВ “Каштан-плюс”, статистом для яких виступив “Хлібний Дім-Україна”, програвши “каштанівцям” 17-0, не отримавши жодного договору.
Інші учасники, окрім вже згадуваних, що були дискваліфіковані, не змогли належним чином виконати кваліфікаційних вимог Замовника, зокрема щодо підтвердження наявності аналогічного досвіду, який мав становити не менше 50% від очікуваної вартості закупівель. І тут уже розпочинаються характерні черкаські закупівельні “ноу-хау”.
Дві процедури з оголошених звичайних торгів затягнулися через подані до Антимонопольного комітету скарги саме на дискримінаційні умови документації в частині наявності підтвердженого досвіду. Своїм рішенням постійно діюча адміністративна колегія зобов’язала освітян внести зміни до документації у цій частині.
Сказано – зроблено. Освітяни змінили 50% на 49%. За таким хитрим рішенням досвідчений спостерігач за черкаськими реаліями відразу помітить неабияку турбота та любов до дітей дошкільного віку, а також тягу до дорогих продуктів від “каштанівців”. Все це більш характерно колишнім членам вже нібито розформованого і недіючого Єдиного тендерного комітету, аніж їхнім поки маловідомим та недосвідченим колегам з Департаменту освіти. Нехитрий аналіз метаданих файлів, завантажених Замовником як підтвердження виконання рішення АМКУ, свідчить про те, що формувалися ці файли чомусь саме працівниками Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, чий відділ за іронією долі звется “відділ розвитку конкуренції”.
Автором документу є добревідомий багаторічний очільник Єдиного тендерного комітету Олександр Барабоха, а останні правки до файлу змін вносила його підлегла Наталія Степанюк. Яким чином працівники одного департаменту формують такі, м’яко кажучи, сумнівні рішення від імені іншого – питання риторичне. В цій частині сподіваємось, що новопризначені куратор та очільник відповідних структурних підрозділів міської ради дадуть належну оцінку діям чи самодіяльності власних підлеглих.
Та на цьому творчість, спрямована на мінімізацію економічних втрат одного із суб’єктів підприємницької діяльності іменем Департаменту освіти працівниками відділу розвитку конкуренції, не закінчується.
Поки правоохоронці розслідують справу про завищення посадовими особами ТОВ “Каштан-плюс” вартості реалізованих товарів, відповідно до ухвал суду, черкаські закупівельники робили все, аби “каштанівцям” ніхто не заважав здобувати економічні бонуси у майбутньому.
Відповідно до проведених аукціонів з визначення постачальника масла та рибних продуктів, найбільш економічно вигідні пропозиції подали ПАТ “Юрія” та ТОВ “Кап-прод”. Проте розгляд тендерних пропозицій цих учасників розтягнувся у часі та просторі. Якщо на вивчення документів “Каштану”, у випадку перемоги на аукціоні, Замовник справлявся за 5 днів, то на вивчення документів інших переможців пішов максимум часу, передбачений законом. І то, не змогли…
20 робочих днів, відповідно до протоколу, прискіпливі освітяни писали листи і запити задля підтвердження інформації, наданої Учасниками в складі тендерних пропозицій. Не знайшовши підстав для відхилення “небажаних гостей”, представниками Замовника в останній відведений Законом 20-тий робочий день таки було сформовано протоколи про намір укласти договір з переможцями – “Юрією” та “Кап-продом”.
Проте в інструментарії все ж залишалася та “рушниця”, яка рано чи пізно мала б вистрілити задля зриву торгів з небажаним фаворитом, а саме – несвоєчасне оприлюднення протоколу. Саме так і вчинили освітяни, “відібравши” перемогу у місцевого виробника молочних товарів ПАТ “Юрія”, яка випускає свою продукцію під брендом “Волошкове поле” та належить впливовій у центральній Україні родині Табалових.
Попри те, що відповідно до все тих же метаданих, протокол про намір укласти договори від 1-го серпня було створено 2-го, в системі його оприлюднили лише на наступний день, тобто вже з порушенням одноденного терміну, відведеного на цю нескладну дію.
Саме зіславшись на цей факт і власне порушення, закупівельники того ж таки 3-го серпня відмінили закупівлю та оголосили нову.
Відповідно до пропозиції “Юрії”, для дитячих садочків масло б мало коштувати 119,5 грн за кілограм, що нижче ціни, запропонованої цим же учасником іншим Замовникам. В той же час масло від “Каштану” обходиться освітянам за попереднім договором – 154 гривні за кілограм.
Можливі вигоди підприємців та втрати бюджету не важко підрахувати, помноживши на обсяги закупівлі, а це – 27 375 кілограм.
Знову ж важливою деталлю є те, що підготовкою тендерної документації, як уже відмінених торгів, так і знову оголошених займалися все ті ж працівники відділу розвитку конкуренції Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Важко припустити несвідомість дій Замовника, який в той же проміжок часу таки зумів вчасно оприлюднити протокол про намір укласти договір із можливим постачальником рибних продуктів ТОВ “Кап-прод”. Проте, виходячи із досвіду спостереження за діями чиновників, особливо при закупівлі такої “делікатної” групи товарів, можна припустити, що і для “Кап-проду” історія далеко не закінчена.
Подальші події розгорнулися вже 6-го серпня, коли відбулися аукціони з закупівлі іншої групи молочних продуктів. Допущені учасники, а саме – “скривджена” “Юрія” та ТОВ “Каштан-плюс” влаштували нечуваний демпінг, зменшивши ціну власних пропозицій на 30-40%.
Перемогу в цьому сумнівному змаганні здобули знову ж “каштанівці”.
Важко навіть припустити, що такі результати аукціону є ринковими і саме за ними здійснюватиметься постачання необхідних товарів. Але якщо виявиться, що зараз ринок по-справжньому сформував свою ціну, і комерсанти разом з чиновниками підуть на такі умови договору, то можна спокійно констатувати, що потенційна корупційна маржа всі попередні роки плідної співпраці Департаменту освіти та “каштанівців” становила саме викреслені на цих аукціонах 30-40%.
У іншому випадку, ідучи на укладання додаткових угод на збільшення ціни закупівлі, чиновники вчергове можуть “посприяти” багаторічному фавориту в покращенні фінансових показників їхньої господарської діяльності, і виглядатиме це, м’яко кажучи, неадекватно.
Як не крути – ситуація не найвигідніша і клопітна.
Замість епілогу
Хочеться зайвий раз наголосити на тому факті, що рівень зловживань і, як наслідок, бюджетних витрат при закупівлі продуктів харчування для черкаських дошкільнят важко переоцінити. Завдяки публічним джерелам інформації ми можемо чітко фіксувати колосальні завищення вартості найбільш ходових груп товарів, а також називати імена безпосередніх бенефіціарів цієї схеми, які разом з тим не переховуються і є цілком публічними особами, подекуди навіть уповноваженими громадою на захист власних інтересів.
Проте, як бачимо, у стінах міської ради інтерес громади поступається власному бажанню до наживи. Висвітлена історія – енциклопедичний приклад того, як батьки дітей змушені сплачувати подвійну ціну за певний політичний вибір, щоденно переплачуючи за продукти не лише шляхом сплати податків до місцевої казни, а і безпосередньо оплачуючи “рахунки” дитячих садочків. Попри все це, посадовці, які роками генерували подібні механізми вимивання бюджетних коштів, вже нібито позбавлені прямого впливу на закупівельні процеси, продовжують “втішати” нас все новими і новими винахідками, які разом з тим залишаються все такими ж примітивними і не завуальованими як і кілька років тому. Залишається сподіватись на те, що нове керівництво департаменту освіти в особі “свободівця” Сергія Воронова та куратор департаменту економіки та розвитку, заступник міського голови від партії “Самопоміч” Людмила Бордунос все ж віднайдуть політичну волю та управлінські інструменти задля зупинення розгортання негативних закупівельних практик і явних колосальних бюджетних втрат.
Наявна ринкова конкуренція, підігріта неринковими методами боротьби, на декількох аукціонах продемонструвала потенційні рівні бюджетних переплат – 30-40% із загального фонду освітнього бюджету міста, виділених на ці цілі.
У будь-якому випадку вже перші публічні закупівлі, лише просто оголошені відповідно до вимог Закону, зайвий раз підсвітили і тепер вже точно констатували лобіювання та сприяння певним постачальникам з боку місцевих чиновників, які готові йти на все, аби зберегти статус багаторічному гегемону. Нам же у свою чергу залишається тільки продовжувати фіксувати порушення та зловживання, називаючи конкретні імена та прізвища як організаторів, так і виконавців цієї схеми, сподіваючись на відповідну реакцію як правоохоронних та контролюючих органів так і ключових осіб місцевого самоврядування.
Артур Чемирис, координатор ДП “Прозорро” в Черкаській області, активіст, блог на “ІнфоМості”
КОМЕНТАРІ