16 листопада на сесії Черкаської обласної ради депутати знову влаштували колотнечу навколо “Андреєвської дачі”, комплексу, який входить до приміщень готелю “Дніпро” та належить до комунальної власності облради. Вони так і не проголосували за можливість виставити цей об’єкт на прозорий, можливо, навіть міжнародний аукціон.
Нагадаємо, нині побудований в радянські часи для прийому іноземних делегацій будинок перебуває в жалюгідному стані, схил Дніпра, де він збудований, обвалився, забравши із собою сходи, територія перетворилась на кленово-акацієвий чагарник. Утім, обласна рада вперто не бажає вирішувати питання із приміщенням, слідуючи принципу: сам не гам і другому не дам. Хоч можна було б продати будівлю, і таким чином – зберегти. Тим більше, що за останні 10 років і кілька безуспішних аукціонів нарешті знайшлася така можливість. І обласна рада просто зобов’язана щось робити із об’єктами, які не входять до її діяльності, але належать їй. Тим більше, коли мова йде про можливість поповнення бюджету на користь громади.
Зараз дачу орендує приватне підприємство “Міськбуд-Плюс”, якому обласна рада так і не дала права ремонтувати будинок чи вносити якісь інші поліпшення, тож орендарі лише охороняють територію. Сама будівля розташовується умовно у мікрорайоні “Соснівка” – збоку від залізниці через Дніпро – на землі Черкаської міської ради. Всередині дача перетворилась на поцвічену пустку, бо «розгромили» її ще за часів Тулуба, коли він втікав з області під час Революції Гідності. Пізніше обласна рада забрала звідти всі більш-менш цінні речі, які там ще залишилися, щоб не згнили.
На цьому місці ж інвестори свого часу пропонували масштабний проект по зведенню комплексу багатоквартирних житлових будинків, при якому саме приміщення “Андреєвської дачі” було б реставроване та перетворене в громадське місце. Комплекс також передбачав розчищення хащів, укріплення берега, намив пляжу, побудову нових доріжок і сходів, та створення на місці діброви з унікальних вікових дубів, що зараз заростають підліском, парку. Також територія обов’язково мала бути відкритою і доступною для всіх городян.
Цьому весь час противились свободівці та представники Нацкорпусу: взявши на озброєння популярні гасла “не допустимо забудови “Соснівки” та “збережемо зелені легені Черкас”, натомість обіцяючи перетворити дачу у спортивний комплекс чи реабілітаційний центр для воїнів АТО. Однак минуло більше року після останньої спроби вирішити питання із дачею, а жодних спортивних доріжок чи хоч якихось примітивних тренажерів там так ніхто так і не поставив, жодних подвижок з боку владної тепер «Свободи» щодо облаштування цієї території – немає. Ніхто не говорить всерйоз про проекти реконструкції чи ремонту, про виділення коштів на них. Хоча нині той же Юрій Ботнар із крісла заступника міського голови Черкас цілком міг би дати хоч якийсь сигнал, що доля «Андреєвської дачі» його справді цікавить, а не просто це тема для чергового просторікування і хизування. Єдине, про що, подейкують, каже Ботнар поза очі – щоб дачу безкоштовно віддали у власність Черкас, а там вони з мером, мовляв, «розберуться», що з нею робити.
Тож і виходить, що відбивши від ділянки перспективних інвесторів, що мали звести доступне житло для сотень містян, головні крикуни так нічого конкретного для порятунку архітектурної пам’ятки і не зробили. Попри запальні гасла і обіцянки протестувальники домоглися лише того, що за іржавим, намертво зачиненим парканом, дача продовжує катастрофічно руйнуватися і заростати чагарями.
“Ми пропонуємо шукати господарське рішення на умовах компромісу з Черкаською обласною та міською радами для уникнення забудови “Соснівки” – черкаського лісу. Оскільки земельна ділянка належить міській громаді, а майно – обласній, то переконаний, що можна знайти порозуміння, щоб цю ділянку віддали під реабілітаційний центр для учасників бойових дій або дитячий патріотичний табір”, – знову за рибу гроші почав на сесії депутат Черкаської облради від ВО “Свобода”, заступник міського голови Черкас Юрій Ботнар.
І що найцинічніше, – сам Ботнар по-тихому відвів своєму батькові у приватну власність земельну ділянку у справжній “Соснівці”. Там, де як гриби після дощу ростуть не багатоповерхівки на сотні квартир, а фешенебельні будинки з фонтанами за триметровими парканами. Де пиляють столітні сосни, нищачи справжній соснівський ліс. Напевне, Ботнару дуже не хочеться, щоб пересічні містяни, які б могли купити квартири в комплексі “Андреєвської дачі”, бачили із своїх негабаритних помешкань, як схожі на нього “соснівчани” у своїх царських хоромах цмулять коктейлі біля особистих басейнів. Бо тоді вони перестануть вірити, що всі ці Ботнари справді “націоналісти” і “поборники справедливості”, як себе називають, адже від звичайних черкаських владців-хапуг відрізняються тільки “маскуванням” під патріотів.
Хоча, можливо, цей «свободівець» за формою, але не за духом так надихнувся своїм злетом від безробітного безхатька до заступника мера, що уявив себе новітнім Тулубом, що сам живе у панському маєтку «Андреєвської дачі»? Може, тому і блокує з соратниками її продаж на аукціоні, бо купити чесно не може, а от «примутити» з міської власності – завжди можна спробувати?
Хтозна. Однак аргументи більш здоровомислячих депутатів про те, що дачу таки потрібно продати, доки вона ще комусь може бути цікавою, щоб не зруйнувалась повністю, почуті так і не були. І для «свободівців» жодної біди, що ця «перлина» скоро просто розпадеться – вони найдуть новий об’єкт для «піару», і потім «запіарять» його до ручки…
КОМЕНТАРІ