Виборчий кодекс, підписаний у грудні Володимиром Зеленським, разом зі зміною виборчої системи регулює і цілу низку інших питань, зокрема щодо застав кандидатів та партій на виборах всіх рівнів. Якщо суттєвих змін у розмірах застав кандидатів у президенти та до парламенту не відбулося, то заставу у місцеві ради підняли майже в 40 разів у порівнянні із місцевою кампанією 2015 року, підрахував рух ЧЕСНО.
На таке зростання вплинуло одразу два чинники:
зміна формули розрахунку, яка збільшує розмір застави рівно у 10 разів (4 мінімальні заробітні плати на кожні 10 тисяч виборців; попередня формула цю ж кількість зарплат на кожні 100 тисяч виборців);
з 2015 року мінімальна заробітна плата у гривневому еквіваленті зросла в 4 рази.
Така формула є актуальною для: кандидатів у міські голови в облцентрах та містах із кількістю виборців від 90 тисяч і більше; для партій, які реєструватимуть свої списки до обласних рад, міських рад у облцентрах (у т.ч. столиці) й містах із кількістю виборців від 90 тисяч і більше. У теорії грошова застава є своєрідним підтвердженням серйозності намірів учасників виборчого процесу. Крім цього, це превентивний механізм, який має зменшити вплив на вибори технічних кандидатів, яких реєструють, щоб “відтягнути” голоси чи взяти участь у розподілі місць у виборчих комісіях.
На перший погляд, можна припустити, що пропонована велика застава унеможливить використання технічних кандидатів, однак це не так. За необхідності, ті суб’єкти виборчого процесу, які мають значні кошти, все одно можуть скористатися цією технологією.
Разом із тим, здатність партії чи кандидата зібрати заставу справді має свідчити про його популярність серед виборців (хоча, часто це свідчить про фінансові можливості самого кандидата/кандидатів). Але важливо, аби розмір застави не був завеликим, інакше участь у виборах буде можливою лише для великих партій зі значними фінансовими резервами. В умовах нашої країни ці кошти партії отримують або від великого бізнесу, або від корупційних схем із освоєння бюджетних коштів.
Розрахунки ЧЕСНО на основі формули із Виборчого кодексу України свідчать, що розмір застави для кандидата у міські голови облцентру чи великого міста від 90 тисяч виборців буде становити щонайменше 170 тисяч гривень (Ужгород).
Рекордною буде застава для кандидатів у міські голови Києва — понад 4 мільйони гривень. На виборах 2015 року застава складала 104 тисячі гривень.
Для порівняння, у 2019 році кандидат на посаду президента вносив заставу в 2,5 мільйони гривень. Нова формула у Виборчому кодексі піднімає розмір застави і для кандидатів в президенти, але лише до 3 мільйонів гривень (у розрахунку на розмір мінімальної зарплати в 2020 році). Фактично, позмагатися за крісло міського голови Києва обійдеться дорожче, аніж за крісло президента.
Варто зауважити, що така формула застосовується лише для міст обласного значення та міст, у яких зареєстровано від 90 тисяч виборців і більше. Загалом, під такі критерії в масштабах країни підпадає 30 міст (міста під окупацією в даних не враховано). Наприклад, у Черкасах застава для кандидата у міські голови складе 397 тисяч гривень.
Формула розрахунку застави для кандидатів у міські голови і для реєстрації партійних списків ідентична і залежить від кількості зареєстрованих у місті виборців та від розміру мінімальної заробітної плати. Тобто, партії, що у Черкасах змагатиметься і за посаду міського голови, і за депутатські крісла, доведеться одноразово викласти майже 800 тисяч гривень.
Ці гроші повернуться партії лише за умови, якщо їхній кандидат в мери у першому турі виграє вибори, або ж потрапить до 2 туру. В іншому випадку застава перераховується до державного бюджету. Так само відбувається і з партіями: якщо вона виграє вибори і візьме участь у розподілі мандатів у міській раді, то застава їй повернеться. В протилежному випадку гроші також перераховуються до держбюджету.
У десятки разів зростає і “вартість” реєстрації списку кандидатів до обласних рад. Подекуди застава за реєстрацію партійного списку в облраду є навіть співставною чи вищою від застави на парламентських виборах, яка у 2019 році становила менше 4,2 мільйона гривень.
Так, найдорожче обійдеться реєстрація списку кандидатів у депутати Дніпропетровської обласної ради — майже 4,67 мільйонів гривень. Якби вибори до парламенту відбулися цього року, то розмір застави для партії був би всього на кількадесят тисяч гривень вищим (4,72 мільйонів). У Черкаській області за реєстрацію списку до облради партії доведеться викласти 1 мільйон 800 тисяч гривень.
Загалом же партії, яка висуватиме своїх кандидатів по всіх радах та в голови усіх великих міст України, застава обійдеться у 88 мільйонів гривень (без урахування окупованих територій). Для порівняння: офіційні витрати “Слуги народу” на парламентську кампанію становлять 114 мільйонів гривень (і 4 мільйони гривень застави), а ОПЗЖ витратила на парламентську кампанію 60 мільйонів гривень (+ застава).
Тут не слід забувати, що на місцевому рівні політики в радах працюють на безоплатній основі.
Таким чином, аби спробувати отримати представництво на волонтерських засадах в місцевих радах по всій Україні, партія має ризикнути сумою у 88 мільйонів.
Черкаський політикум по різному оцінює такі нововведення.
Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас:
– Нові законодавчі правила сприймаю вкрай негативно. Адже введення подібної норми суттєво звужує право виборців обиратись та бути обраними, яке гарантоване Конституцією. Оскільки мажоритарну систему прибрали, то висувати депутатів, наприклад, до міської ради Черкас чи обласної ради, як і кандидата на міського голову Черкас, – може лише партія. А тепер введено ще й додатковий фінансово-майновий ценз, який, по суті, закриває дорогу простим людям без грошей. Партійні ж списки залишаються по факту закритими, окрім кількох перших номерів. Більше того, бюлетень буде надзвичайно заплутаним, а підрахунок голосів – досить складним. Якщо врахувати, з якими труднощами і скандалами інколи проводився підрахунок голосів за старим законом, то можна собі лише уявити, що відбуватиметься на виборах при новому законі. Щодо себе, то, звісно, я маю намір балотуватись на другий термін, а гроші на заставу братиму в дружини чи відкладу із зарплати.
Олександр Радуцький, депутат Черкаської міської ради:
– Як на мене, то нові норми унеможливлюють участь у виборчих перегонах молодих ініціативних політиків, які ще тільки пробують себе в цій сфері. Вони можуть бути активними, однак можуть не мати достатньої, так би мовити, фінансової бази. І їм доведеться або відмовитись від своїх громадських устремлінь, або шукати собі, грубо кажучи, спонсорів, потрапляючи в залежність. Той же, хто вкладатиме кошти в молодого перспективного політика, однозначно очікуватиме від нього виконання певних завдань у майбутньому, тож політик стане лобістом якихось бізнес-інтересів. А ми ж прекрасно знаємо, що це явно не користь громад і територій. До того ж, такий політик, який візьме гроші на заставу, муситиме відзвітувати в декларації, де він їх узяв, тож тут ще з’являться дотаткові можливості взяти його на гачок і у влади, що контролює правоохоронні органи. Те ж саме із молодими партіями, за якими не стоять олігархи чи певні фінансові групи. Їх просто усунуть із політичних процесів. Можливо, це суб’єктивне враження, але мені це нагадує шлях узурпації влади, який пройшла свого часу сусідня Росія. До чого це може призвести, думаю, пояснювати не треба. Сподіваюсь, все таки, що в цю норму будуть внесені правки. Що ж до себе, то тепер я в роздумах, чи брати участь у виборах міського голови, бо гроші на заставу – не малі. Буду радитись з родиною, зважувати всі за і проти.
Дмитро Кухарчук, лідер обласного “Нацкорпусу”:
– Звичайно, з огляду на суми застав, питання доволі спірне. Проте досвід попередніх виборів говорить, що велика кількість партій та кандидатів реєструвались в якості технічних, в інтересах інших політичних сил. Далі ці технічні кандидати і партії тільки сприяли фальсифікаціям на виборах. З іншого боку, треба розуміти, що є дещо менш фінансово забезпечені політичні партії, для яких такі суми застав стануть проблемою. Хоча, все ж вважаю, що для партій, у яких є достатня кількість прихильників, не складе проблеми організувати краудфандинг і назбирати за допомогою прихильників необхідні суми для застави. Тож, нововведення у Виборчий Кодекс сприймаю у цілому позитивно.
Олександр Згіблов, лідер фракції “Партії вільних демократів” у Черкаськой міській раді:
– Зараз важко ще однозначно дати відповідь, наскільки це буде позитивно чи ні. Але, на перший погляд, я сприймаю ці нововведення у Виборчому Кодексі з величезними заставами негативно. На мою думку, це звужує демократію, обмежуючи шлях у місцеву владу простим людям, що не мають великих статків. Партіям, на мій погляд, і кандидатам краще такі гроші витратити на свою презентацію, рекламу своїх програм для виборців, а не просто викласти їх на застави. Думаю, такі застави не на часі поки для нашої держави, з нашим рівнем доходів на місцях. Адже для депутатів Верховної Ради, що приймали цей закон, 400 тисяч – не гроші. А в регіонах, для багатьох порядних людей – непідйомне обмеження. Звичайно, треба боротися з технічними кандидатами, як то було в Черкасах, коли технічних «одаричів» пореєстрували, але не таким чином. На мою думку, треба шукати інші способи, адже, ще раз повторю, для регіонів такі сумі застав виглядають фантастично.
КОМЕНТАРІ