Черкащанин Олександр, який позавчора викликав поліцію до нерухомого тіла людини на березі Дніпра, обурений коментарями і погрозами з боку начальника Патрульної поліції Олександра Кокоби.

Нагадаємо, вранці 16 квітня на вулиці Героїв Дніпра він помітив у канаві навпроти проїзду між будинками №69 та №81 нерухоме тіло чоловіка і зателефонував на лінію “102”, бо не було зрозуміло, чи жива людина, чи ні, і чи не було скоєно злочин. Оператор записала прізвище та ім’я заявника, його особисті дані, і попросила почекати. Втім, чекати довелось довго, бо поліцейські не приїхали. Лише зателефонували з претензіями, що “не повинні їхати до кожного тіла у канаві”, тож нехай громадяни їх не турбують “через дурниці”, а одразу дзвонять на “швидку”. Після цього заявник подзвонив на “102” ще раз, переповівши розмову з патрульними. Там сказали почекати ще трохи. Через півгодини телефонних “переговорів” патруль приїхав, але навіть не вийшов з машини, бо заявник, збираючись іти вже додому, зайшов за ріг будинку. Звісно, тіло лежало там же – в канаві, але дивитись на нього ніхто не став. Авто патрульних розвернулось і поїхало геть.

Так сталось, що заявник записав телефонні розмови з поліцейськими на телефон і передав записи нашій редакції. Звичайно, ми надали ситуації розголосу. Однак правоохоронців більше зацікавили записи розмов, але не предмет, через який вони велися.

Після цього редакція отримала шквал звинувачень у брехні та погрози “вирішити питання” щодо імовірного покарання заявника Олександра за “неправдивий виклик”. Все це пан Олександр Кокоба написав на своїй сторінці у “Фейсбук”.

Оскільки заявнику довелося цілий день спілкуватись із поліцейськими, які наполягали, щоб він “звернувся до відділу моніторингу”, “надав записи”, при цьому навіть не приховувалось, що ніякого “провадження за фактом дій поліцейських не буде”, що в поліції вже знають, про який конкретно патруль ідеться, бо навіть відео із їхніх нагрудних камер було оприлюднено, – черкащанин вирішив ще раз похвилинно передати, як відбувались події того дня.

Його коментар друкуємо без правок:

“Писати не збирався, але після прочитання опусу товариша Кокоби з Обухова (Олександр Кокоба не черкащанин, а з Обухова Київської області, – ред.) таки вирішив розставити крапки над буквами. Почнем, мабуть, з хронометражу їзди на виклик поліцейських. І так, 8.24 повідомлення на “102” про тіло, що лежить в канаві навпроти проїзду між будинками 69 і 81 по вул. Героїв Дніпра з боку річки Дніпро – саме так і було повідомлено, між і зі сторони. Нормальному зрозуміло, однак підлеглим Кокоби, в очевидь, не дійшло. Далі, 8.33 – дзвінок від патрульного, уточнення, обурення. Потім в 8.43 мій дзвінок на “102” із питанням “коли?”. В 8.44 дзвінок від Кокобиного підлеглого з повідомленням, що вони стоять у дворі 69 будинки і нікого не бачать. (Саме це відео з нагрудних камер оприлюднив пан Кокоба у “Фейсбук”, – ред.) Не дивно, що вони нікого там не побачили, чесне слово, бо важко побачити те, що не там, в не тому дворі, не в тому місці, і від місця їх перебування дуже далеко. Їхали б відразу на поле в аеропорт і спробували б подивитися там, а чого ні, видно ж далеко. Ну, та нехай, бодікамери все одно чітко зафіксували бродіння патрульних по дворах (мабуть, згадали дитинство і шукали пісочницю, даруйте за неполіткоректність). Шкода, товариш Кокоба затер на відео час, відбитий в тій бодікамері, відразу стало б зрозуміло, хто каже правду. Товариш Кокоба прекрасно розумів, чому він замалював час – бо він вказав би на те, що його “глянсеві полісмени” шукали потрібне місце більше 20 хвилин, а не 10, як він заявив в своєму опусі на “Фейсбуці”. Ідем далі, – я на той момент замерз і втомився чекати, плюс до цього сіла батарея телефону (саме тому полісмени на відео кажуть, що не можуть додзвонитись до заявника, бо він поза зоною. Однак зразу ж виносять “вирок” – вимкнув телефон, навіть не припускаючи, що за півгодини чекання і телефонних дзвінків на холоді телефон справді міг розрядитись, – ред.). Коротше, я рушив додому, перед тим переконався ще раз, що тіло “не ожило”, а було там, де раніше – в канаві, чекало черепахоподібного патруля. Щодо швидкої, то я справді був переконаний, що вона вже не потрібна. Та й в усьому світі людина дзвонить за одним телефоном “911”, а вже фахівці вирішують, кого туди відправляти – швидку, поліцію, рятувальників. У нас такий телефон “102”, так традиційно сталося. Відійшовши метрів на 150, я побачив – копи з мигалками таки доповзли до майже потрібного місця. Робити нічого, рушив я назад. Але моєму здивуванню не було меж, коли ці типу поліцейські через 30 сек. відбули геть писати рапорти про неправдивий виклик. Навіть не подумати перевірити, чи справді на березі Дніпра лежить нерухома людина, чи ні. Бо ж насправді поліцейські мали перевірити не наявність мене, а наявність факту, про який я повідомив. Навіть якби я це зробив анонімно, то спочатку перевіряють інформацію, а вже потім шукають того, хто її надав, якщо вона неправдива, звісно. Так з’явилась публікація в “Дзвоні”. Продовження не змусило себе чекати, і в 14.00 того ж дня зателефонував поліцейський для з’ясування “було/не було”, через 2 хвилини, задовольнивши цікавість, поклав трубку. Через годину подзвонив наступний полісмен, сказав, що з ГУ НП, і протягом 10 хвилин з’ясовував усі обставини ранкового дійства. Все, що знав, розказав. Ніби ж все ясно-зрозуміло. Але ж ні! У “Фейсбук”, Кокоба обманює про 10 хвилин шаленої їзди патрульних, звинувачує мене в провокації, нелюбові до поліції та в інших придуманих ним гріхах. Так ось, товаришу Кокоба, на Геббельса ви не тягнете, і навіть до Троцького не дотягуєте, а ось Чуркіним вас назвати в самий раз. Такий був брехун російський, царство йому не небесне. З повагою до нормальних поліцейських, яких багато, і неповагою до брехунів, Олександр”.

Вся ця історія була не першою подібною, бо минулої осені ми вже писали про схожий випадок. Тоді поліція в офіційному коментарі нашому виданню виправдовувалась, що стався збій, і поліцейські отримали на планшети виклик аж через годину після того, як його зафіксувала лінія “102”. Тоді ми справді повірили запевненням прес-служби, що випадок буде ретельно проаналізовано і зроблено висновки.

Як виявилось, ми сподівались даремно. І переконані, що доки з цих історій серйозних висновків так і не буде зроблено, вони будуть і надалі повторюватись. І саме такі непрофесійні дії підривають довіру людей до нової поліції, а не журналісти, які всього лише надають фактам розголос.

До слова, ми хотіли б також отримати і оприлюднити офіційний коментар начальна ГУ НП Валерія Лютого з приводу цієї ситуації.

Тетяна Воронцова