На Черкащині останні кілька років жваво обговорюється екологічність роботи одного із найбільших агрохолдингів – МХП, більш відомого в області за торговою маркою «Наша Ряба». Особливо цікавить жителів нашого регіону процес забою птиці та очищення технічних стоків підприємства, оскільки недоброзичливці поширюють чимало чуток про «неприємні запахи» та «брудні ріки». Саме тому агрохолдинг вирішив відкрити для журналістів двері у святая – святих: на майданчики по вирощуванню птиці, у забійний цех та на очисні споруди на річці Росава. На власні очі побачити процес вирощування курей, підготовку м’яса до продажу та очищення води змогли і наші кореспонденти.
Проте, як виявилося на практиці, жодного смороду та бруду на виробничих потужностях «Миронівської птахофабрики» Групи МХП, куди прибув журналістський десант, не спостерігається. Більше того, працівники підприємства прискіпливо слідкують за всіма процесами, дбаючи про екологію, оскільки це – головна запорука і якості їхньої продукції і хорошої репутації на ринку.
Найуспішніше українське підприємство
Компанія увійшла до переліку 20 найбільших вітчизняних корпорацій, які лідирують у своїх галузях і суттєво впливають на соціально-економічну ситуацію в країні, досягаючи високих результатів і наповнюючи державний бюджет. Портал «Власть денег» склав перелік 20 найуспішніших вітчизняних корпорацій та промислово-фінансових груп, куди увійшов провідний виробник курятини в Україні — агрохолдинг МХП. Критеріями для оцінювання стали: розмір доходів компаній та сума сплачених коштів до Державної казни за останні два роки, провідні позиції у відповідних галузях та масштаби впливу їхньої діяльності на соціально-економічну ситуацію в країні.
«Миронівська птахофабрика» – одна з найбільших в Україні та Європі. У нас на підприємстві 27 виробничих дільниць з вирощування птиці. На підприємстві працює 3622 людини, за 2017 рік у середньому заробітна плата склала 8 184 гривні. Наше підприємство замкнутого циклу: від добового молодняка до виробництва м’яса курчат-бройлерів. Птахофабрика виготовляє продукцію як для реалізації на внутрішньому ринку України, так і для експорту до багатьох країн світу, тому екологічна безпека тут під пильним контролем. Усі підприємства холдингу побудовані й обладнані за міжнародними стандартами із застосуванням новітніх технологій утилізації відходів виробництва», — підкреслила директор «Миронівської птахофабрики» Ольга Форостяна.
І справді, на виробничих потужностях просто вражаюча чистота і стерильність, а пахне – гашеним вапном, оскільки на територію чи з території можна потрапити лише через спеціальні пропускні пункти знезараження. Навіть автомобілі зможуть заїхати чи виїхати лише через спеціальні неглибокі резервуари із спеціальним дезінфікуючим розчином, що обмиває колеса.
«Підприємства Групи МХП є об’єктами постійного державного контролю з боку Держспоживслужби та екологічних інспекцій, а також зі сторони штатних екологів, які здійснюють внутрішній нагляд. Обсяги водозабору обліковуються належним чином, а динамічні та статичні рівні води у свердловинах, що використовує птахофабрика, регулярно перевіряються. Це дає підстави бути впевненими в тому, що діяльність підприємства не порушує водний баланс регіонів. Якість очищених стічних вод відповідає затвердженим нормативам гранично допустимих скидів і за обсягами, і за концентраціями, – каже головний еколог МХП Олександр Семенець. – Дотримання санітарних та екологічних норм на підприємстві — це важлива й безкомпромісна вимога в нашій роботі. Це стосується і персоналу, який регулярно проходить медичні огляди. Крім того, неабияка увага приділяється умовам праці співробітників та санітарії на виробництві».
Що ж до розмов про неприємні запахи з підприємства, то фахівці пояснили, що вони можуть з’являтись в повітрі на етапі чищення зон вирощування, транспортування та зберігання і внесення посліду. Утім, це процес локальний і недовготривалий. Запах швидко розвіюється і не завдає шкоди людям, оскільки послід є органічними відходами в результаті життєдіяльності птиці. А загалом за всіма показниками «Миронівська птахофабрика» не порушує гранично допустимі норми.
До речі, ще у 2007-му на комплексі з переробки курчат-бройлерів птахофабрики було встановлено два біофільтри.
«Основне завдання біофільтру – це очищення газоповітряної суміші, яка збирається з усього обладнання цеху. Від органічних забруднюючих речовин, як-от аміак, одаранти, тверді речовини, ми очищаємо газоповітряну суміш в межах 91-97 відсотків очищення повітря», – зазначає заступник головного інженера з енергоефективності «Миронівської птахофабрики» Євген Микитюк.
Стосовно води із свердловин, що використовується для потреб підприємства, слід зауважити, що вона проходить необхідну фільтрацію та відповідає технологічним вимогам.
На «Миронівській птахофабриці» діє суворий контроль очистки використаної води. Адже, пройшовши всі необхідні етапи на очисних спорудах, вона потрапляє до річки Росава.
Як розповіла начальник відділу контролю якості води виробничо-технічної лабораторії підприємства Любов Буравльова, моніторинг скидів до водойми відбувається кожні 7 днів, хоча законодавчо встановлена вимога раз у 10 днів. Так підприємство додатково себе контролює.
Перед тим, як потрапити в річку, використана вода проходить кілька етапів очищення. Спочатку відбувається груба механічна очистка води. Потім вона надходить до очисних споруд, де проходить біоочистку бактеріями.
Біоочищення відбувається в так званих аеротенках (біологічних реакторах) за допомогою активного мулу — системи мікроорганізмів, що взаємодіють між собою та із забрудненою водою. Простіше кажучи, ці мікроорганізми живуть за рахунок того, що міститься в стічних водах, і таким чином очищують їх. Якщо якість стоків після цього не відповідає встановленим нормам, їх відправляють на доочистку. Після проміжних резервуарів вода надходить на ультрафіолетове знезараження. Далі стічні води перекачуються насосами на вузол обліку та до водойми.
Як пояснила начальник очисних споруд підприємства Світлана Новіцька, аналіз відібраної води здійснюється у відповідності до гранично допустимих норм для скидів води, встановлених Департаментом екології та природних ресурсів Черкаської ОДА:
«Постійний контроль за якістю скидів гарантує відсутність порушень встановлених показників. Саме це дає впевненість в тому, що птахофабрика не забруднює річку Росава».
Проби беруться в трьох місцях — безпосередньо в місці потрапляння в річку, за 500 м до скиду та за 500 м після.
«Наше підприємство здійснює діяльність, пов’язану з водоспоживанням, згідно отриманого дозволу на водокористування. Контроль здійснюється як державною інспекцією, так і нашою лабораторією», – запевняє Олександр Семенець, головний еколог МХП.
Основа успіху компанії МХП загалом і кожного підприємства зокрема — це відповідальне ведення бізнесу з дотриманням принципів сталого розвитку:
- використання інноваційних технологій для збереження довкілля;
- ефективне управління для забезпечення оптимального використання природних ресурсів та технічних засобів;
- турбота про працівників, їхнє здоров’я, добробут та забезпечення комфортних й безпечних умов роботи;
- інвестиції в розвиток громад та інфраструктури регіонів;
- турбота про добробут тварин та використання інноваційних методів їх утримання і догляду за ними.
Холдинг також впроваджує сучасні енергозберігаючі технології. Аби зменшити використання газу та електроенергії, в якості експерименту на одному з об’єктів встановили сонячні батареї.
«Протягом року дані системи показали себе з дуже хорошого боку. Поки що ми забезпечили лише пропускний пункт власною енергією. Звичайно, перспективи є, хочеться всі дахи обладнати сонячними панелями і повністю перейти на енергонезалежність», – каже заступник директора з інженерно-технічного обслуговування птахофабрики Денис Смирнов.
Важливим напрямом для підприємства є і підтримка громад. На території Канівського району для пенсіонерів діє мобільний соціальний магазин. За сприяння підприємства оновлюється інфраструктура, ремонтуються школи, дитсадочки, медичні заклади.
КОМЕНТАРІ