Сьогоднішня ніч з 31 жовтня на 1 листопада завжди вважалася містичною. У Америці та Європі святкують День всіх святих – Геловін. Цього дня традиційно вирізають страхітливі “мордочки” з гарбуза, прикращають оселі “жахливими” інсталяціями. Не змогли пройти повз “новомодне” свято і відоми черкащани.

З самого ранку прикрасила оселю “гарбузовим” сувеніром депутатка Ірина Геращенко.

Прирасив свою оселю ще кілька днів тому депутат Черкаської міськради Олександр Радуцький.

blank

Головний комунальник Золотонощі Олександр Флоренко так старався, що тепер сам боїться свого двору.

blank

Черкаський волонтер В’ячеслав Скічко, теж поділився світлинами “гарбузових личок”, та заснався, що хоче скуштувати гарбузове капучіно.

blank

Зіркові черкащани Наталія Холоденко та Володимир Остапчук відмітили містичне свято у Києві, де побували на костюмованій вечірці, світлини з якої можна переглянути на Інстаргам-сторінках зірок.

blank

“Було дико у всіх сенсах.” – підписав світлину Остапчук.

blank

Підтримав святкування Геловіну, але вже як української Велесової ночі громадський діяч Сергій Пасічник та розповів про наші традиції “містичного” дня:

“Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю. У ніч на 1 листопада прийнято згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити свічку, аби їх душа знайшла  дорогу до вашого дому та залишати на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити у сні в цю ніч когось із померлих родичів. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада — настає магічний час, важливий для природи, світу живих та навіть світу мертвих. Коло Року передається від Білобога
до Чорнобога, а ворота в потойбічний світ “Наві” аж до світанку відкриті і всі надприродні сили й створіння можуть увійти в наш світ — “Праві”. Це основне значення, ночі, коли духи з того світу спокійно блукають по землі, покладене в основу нашого свята, кельтського Самайна й популярного американського Хелловіну. Оскільки духи померлих можуть вийти до нас, чути нас і бачити — у вечір на Велесову ніч було прийнято вшановувати пам’ять предків. Родина збиралась за столом за вечерею, говорила про померлих родичів, згадувала все найкраще про них.
На ніч залишали у окремій тарілці трохи частувань до них пращурів, котрі завітають в гості.”