Нещодавно у Верховній Раді відбувся круглий стіл “Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні” за результатами якого було направлено звернення до Кабміну з проханням переглянути політику у сфері гідроенергетики та відмовитися від запланованого будівництва ГАЕС у Каневі. Про це на прес-конференції розповів активіст Національного екологічного центру Дмитро Іванов.
За його словами, проект будівництва ГАЕС розроблявся ще за радянських часів і нині не є окупним та не відповідає ні українському законодавству, ні європейському.
“Замість того, щоб розглядати сучасні варіанти акумуляції електроенергії, уряд підтримує проекти 50х – 70х років минулого століття. Канівська ГАЕС є дуже застарілою технологією, через 2 роки вона вже буде не потрібною, при тому, що будувати її збираються 10 років. З цієї причини ЄБРР і Світовий банк вже відмовилися фінансувати будівництво Канівської ГАЕС. Не закладені кошти на будівництво і у бюджеті поточного року.”
Як повідомив еколог, у Європі доцільність побудови будь-яких великих об’єктів розглядають за “Стратегічною екологічною оцінкою програм та планів розвитку”. Проект Канівської ГАЕС не відповідає жодному із критеріїв цієї оцінки.
“Якщо раптом Канівську ГАЕС таки будуватимуть, Україні загрожуватимуть санкції з боку Євросоюзу, адже це не буде відповідати їх законам та нашим євроінтеграційним прагненням” – наголосив Дмитро Іванов.
Крім того, як неодноразово наголошувалося раніше, будівництво Канівської ГАЕС спричинить цілий ряд екологічних проблем, зокрема: руйнівний вплив на берегову лінію та Зміїні острови що відносяться до Канівського природного заповідника, радіоактивне забруднення води в Дніпрі, вирубку лісів на 1000 гектарів, знищення археологічних пам’яток на території села Бучак, тощо.
Тому екологи та громадськість звертаються до Кабінету міністрів з вимогою не закладати до бюджету коштів на будівництво небезпечного об’єкту та відмовитися від даної затії. Окрім того, у разі початку будівельних робіт проти виступлять АТОвці, що об’єднуються у громадські організації для захисту Бучака.
КОМЕНТАРІ