Іноземний фермер Том Ван Гоі із Деньгів Золотоніського району спробував використати адміністративний ресурс і залякування непідконтрольних йому селян.
Жителі села почали почувати себе дійсно власниками земельних паїв, і не за «течією», а на власний розсуд розпоряджатися належним їм майном. Оскільки в селі працював лише монополіст Том Ван Гоі, у них не було вибору, кому ще віддать свої паї. Хоча робочих місць для жителів села він так і не створив, лише обіцяв. Показово возить на роботу людину із сусіднього села, ніби в Деньгах немає спеціалістів, що викликає невдоволення деньгівчан. Жителі ж села їздять на роботу в обласний, районний центри і далі.
Саме тому, коли в Деньгах з’явилась альтернатива Ван Гоєвому «Гранексу-Черкаси», селяни почали переходиди із своїми паями до інших господарів. Утім, не довіряючи слову іноземного «інвестора», вони вирішили не просто забрати в нього свою землю, а і обгородити витребувані паї бетонними стовпчиками, щоб він не продовжив їх обробляти і без договорів, бо такі випадки вже були. На попередньо вибитих в натурі на місцевості полях, де були встановлені межові знаки – дерев’яні кілки, Ван Гоі їх просто повисмикував і засіяв чужі земельні наділи. Тож цей «досвід» деньгівчани врахували.
Вирішили, що вже годі терпіти безкінечні бельгійцеві обіцянки-цяцянки та залякування, можна нарешті звільнитись від цього нав’язливого «ярма» і вільно приймати рішення щодо власної землі, передати паї в оренду тому інвестору, умови якого будуть вигідніші. А орати їхню землю незаконно – не дасть огорожа.
Звісно, такий поворот подій Ван Гоі дуже не сподобався, бо на полях, де він садить свою картоплю, через ті стовпчики не може проїхати система поливу. Тож він вирішив «мобілізувати» всі засоби на захист власних заробітків.
Першою справою бельгієць звернувся до Деньгівської сільської ради, щоб та своїм рішенням примусила людей прибрати стовпчики навколо власних полів. Щоб, так би мовити, чужими руками «освятити» свої незаконні наміри.
Зібрався виконком, поїхали на поля, подивились, подумали. Ван Гої, зрозуміло, розповідав про «переслідування бізнесу», про «нечесну конкуренцію», і тиснув, щоб посадовці прийняли рішення на його користь. Та тільки члени виконкому на «плачі» не зважили. Бо ж пайовики і лише пайовики вирішують, з ким укладати угоди, а з ким ні, і мають право обгороджувати свої земельні наділи. Тим більше, що межі паїв позначали згідно із кадастровими документами і робили це землеупорядники із райцентру.
Словом, мабуть, Ван Гої хотів, щоб сільська рада сама стовпці повитягала і дала йому можливість засадити поля картоплею і по тих паях, що в оренді вже в інших господарств. Але намір хитрого бельгійця, явно, розгадали: виконком прийняв рішення не приймати незаконних рішень. Бо це і не компетенція сільської ради, втручатись у подібні суперечки.
Розгніваний Том Ван Гоі, кажуть, дав вказівку діяти по-іншому. І, як наслідок, до деяких пайовиків стали приходити «посланці» із погрозами. Особливо обурив людей «шантаж» місцевого АТОвця, якому виділили належну йому ділянку із земель резерву, але угоду про оренду він украв не з бельгійцем. Хоча з пропозицією передать свій наділ в оренду «Гранексу-Черкаси» він звертався. Але умови оренди АТОвця не влаштували, і він знайшов підприємство з кращими пропозиціями.
«До нас прийшов батько цього АТОвця, і розповів, що йому передавали для сина погрози. – розповідають працівники господарства, що зараз орендує названу землю. – Чоловік був у розпачі, бо шантажисти погрожували нацькувати на сина інших АТОвців, яким землю ще не наділили. Мовляв, не наділять іншим учасникам АТО через нього земельних ділянок, бо він свою власну землю передав в оренду не «псевдо європейцю». Невже так розуміють у Європі здорову конкуренцію, про яку так часто на загал повторює Ван Гоі?»
Між тим на нечесну конкуренцію з боку бельгійця почали скаржитись і місцеві дрібні підприємці, які тримають в селі маленькі магазинчики.
«У нас маленький бізнес. В селі сім магазинів у різних кутках. Ми звикли цивілізовано конкурувати між собою, бо у кожного магазину – свої покупці. Але Том Ван Гої вирішив і тут вставити свої п’ять копійок, відкривши власний магазин. Йому що, не вистачає сільськогосподарського бізнесу? Йому треба ті копійки, які ми заробляємо? Звичайно, ні! Він прагне нас усіх знищити, щоб тут залишився лише він, щоб він контролював у Деньгах усе, навіть привезення хліба!» – обурюються підприємці.
Схоже, відтік пайовиків так знервував так званого «іноземного інвестора», що проявилось його справжнє феодальне нутро, яке він так старанно донедавно приховував. Йому треба знайти дієві методи «впливу» на селян, щоб вони зайве «не викаблучувались». Обман, тиск, залякування, – схоже, тут будь-які варіанти вітаються. Так що, дивись, скоро і канчуками накаже бити «неслухів»…
КОМЕНТАРІ