23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю. Так у Золотоноші о 9-й ранку над містом пролунала хвилина мовчання. Пише сайт Золотоноша.City.

Цьогоріч, попри воєнний стан, золотонісці не відійшли від усталених традицій. Зранку над військовою адміністрацією здійнявся синьо-жовтий стяг. Право підняти його надали військовим – командиру зенітно-ракетної батареї майору Олексію Шевцову та заступнику начальника обслуги бойового управління штабу сержанту Сергію Карпенку.

Ведуча заходу Вікторія Долгушина коротко нагадала присутнім шлях утвердження Державного символу України.

Нагадаємо, 22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.

26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову гордо і незалежно розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.