Черговий “шакалячий експрес” у соцмережах влаштували всім, хто не погоджується із їхньою позицією, активісти так званого “Спротиву Черкащини”, які послідовно і не добираючи слів та методів, останні півроку воюють із Черкаською міською радою.

Термін “шакалячий експрес” вони самі і вжили, мовляв, таку технологію роздмухування “колективної негативної реакції проти якоїсь особи у соцмережах” запустила проти них заступниця міського голови Черкас Марина Гаркава. Однак подальша синхронна поява негативних постів із осудом Марини Гаркавої та працівників Департаменту соціальної політики ЧМР на сторінках найактивніших “спротивців”, абсолютно неприпустимі їхні коментарі, коли принижується честь та гідність опонентів, порушуються права людини, навіть висміюються опоненти за те, що не можуть мати дітей, – свідчить про те, що саме вони і є фахівцями із цих брудних технологій маніпулювання суспільною думкою. Для повної картини такого їхнього колективного цькування маємо додати, що активісти масово закидають міську раду запитами з вимогою звільнити тих посадовців навіть середньої ланки, які їм публічно опонують, або скаржаться на наше видання до Комісії з журналістської етики та Нацради на матеріали, в яких журналісти контраргументами розбивають їхні твердження.

Та повернемось до останнього скандалу. Приводом для роздмухування ворожнечі став допис заступниці міського голови Черкас Марини Гаркавої на особистій сторінці у “Фейсбук”. Вона відреагувала на виступ громадської активістки Вікторії Феофілової на сесії міської ради, де та назвала роботу депутатів “ганьбою” та закликала не витрачати віднайдені у бюджеті 40 мільйонів гривень на соціальну підтримку населення.

Ось пост і виступ пані Феофілової.

Марина Гаркава, яка курує соціальну галузь міста, із твердженнями, що соціальні пільги для найбідніших і найуразливіших верств населення не на часі, – категорично не погодилась. Адже у час війни особливо важливо підтримувати тих, хто наважується народжувати дітей, підтримувати ВПО та ветеранів. Ще під час Другої світової війни прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. “А за що ми тоді воюємо?” – сказав Черчилль. Це ж саме можна сказати і про соціальну сферу, адже, як наголосила у своєму дописі Гаркава, “соціальні пільги – це реаліями вимушена дія для містян, які втрачають рідних, втрачають здоровʼя, втрачають доходи і знаходяться на межі відчаю і бідності”. Але, як додала вона, важливість цієї складової важко зрозуміти тим, хто “наразі немає грудних дітей на руках і у кого є достаток”.

Ось пост Марини Гаркавої.

blank blank

Цей допис міг би стати приводом для фахової і культурної дискусії, бо задавав саме такий тон. Але ні. Виявилось, що фахова публічна дискусія активістам не потрібна. Треба протиставляти “життя дітей” і “дрони”, роздмухувати ворожнечу між тими, хто хоче, щоб пенсіонери мали достойну пенсію, і тими, хто хоче допомагати ЗСУ, хоч насправді між цими групами людей до цього моменту не було ніякого антагонізму. Тож ось частина коментарів під ним (доскролити їх до кінця можна на сторінці посадовиці). Про загальний рівень культури деяких активістів можете судити самі.

blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank blank

А це кілька синхронних постів іншого громадського активіста, хамська манера спілкування якого абсолютно не має меж (зверніть увагу на час – вони з’явились практично одразу після допису Марини Гаркавої, попри пізню ніч, а потім так само “оперативно” коментувались самими ж дописувачами). До речі, він представляє також групу так званих “журналістів-розслідувачів”, які і намагались скаржитись на “Дзвін” у Нацраду. На жаль, вони дуже часто у соцмережах діють за принципом “зроби сам, а тоді звинувать у цьому опонента”. До речі, це класичний прийом пропаганди та маніпуляції, вдосконалений Геббельсом. Як і поділ людей на групи та зіцьковування їх між собою за принципом “розділяй і владарюй”.

blank blank blank blank blank blank blank blank blank

blank

Також додамо кілька скрінів, що засвідчують, що деякі активісти справді живуть в інших реаліях, ніж пенсіонери із пенсією у 3000 грн. на місяць, або породіллі, що живуть на на соцвиплати.

blank

Поліна Котова